Судячи з оцінок військових аналітиків і того, що відбувається в Європі, війна в Україні закінчиться або влітку, або восени 2023 року.
Європейці змінили ставлення до війни в Україні після того, як їм не вдалося переконати українців покінчити життя колективним самогубством і здатися Росії. Вони зрозуміли, що Україні доведеться допомагати, щоб швидше завершити війну.
Європейці роблять це не з добрих спонукань, а через те, що у них виникли суттєві проблеми в економіці, в першу чергу, пов'язані з різницею цін на енергоносії. У Європі ціна на газ становить тисячу доларів за тисячу кубометрів, а в США – 300 доларів. Зрозуміло, що за таких умов виробництво йде в США. Іншими словами, європейці бачать, що війна на континенті не сприяє зростанню економіки. Тому, скрегочучи зубами, вони починають більше допомагати Україні, надавати більше зброї і систем ППО.
Україна ж, судячи з усього, налагодила виробництво далекобійних ракет. Прильоти по військовому аеродрому в Енгельсі – за 700 км від кордону – викликали шок у росіян. Це цілком міг бути радянський розвідувальний БПЛА Ту-141 "Стриж", який вироблявся на харківському заводі. "Стриж" рухається зі швидкістю 1 тисяча км/год, його дальність – 1 тисяча км. Враховуючи, що жодна країна НАТО не дасть нам далекобійну зброю, схоже, що це добрі українські самаритяни модернізували "Стрижі" – поставили новий двигун і прикріпили вибухівку. По суті, це стала ракета Х-101, якими Росія активно бомбить Україну. З радянських часів у нас залишилося ще приблизно 100-150 таких БПЛА, фактично крилатих ракет.
Ходять чутки, що налагоджено виробництво далекобійних "Вільх-2М", які б'ють на 200 км. Якщо подивитися, як обстрілюються окуповані Росією території, то удари наносяться далеко за 150-200 км від лінії розмежування. Тобто вони дістають далі, ніж HIMARS.
Якщо все це дійсно так, якщо буде запущено серійне виробництво дронів, це означає, що війна закінчиться швидше.
Таким чином, те, наскільки швидко закінчиться війна, залежатиме від українського ВПК і його здатності налагодити виробництво достатньої кількості зброї. Тому що при всій повазі до наших партнерів допомоги недостатньо. Про причини детально поговоримо після війни, але цілком очевидно, що є і політичні причини, і небажання посилювати Україну. Адже наші партнери розуміють, що таке країна, яка перемогла у війні – до неї доведеться прислухатися, причому прислухатися не тільки в Парижі та Берліні, а й у Вашингтоні, Анкарі і навіть Пекіні. Про Москву взагалі мовчу.
Загалом, якщо ми вийдемо на виробництво власної зброї, яка швидше знищуватиме противника, то процес звільнення захоплених Росією територій піде швидше.
Головне питання, яке Україні доведеться вирішувати в 2023 році, – це питання гарантій безпеки. Саме питання безпеки має стати ключовим трендом у нашій країні на наступні десять років. Йдеться і про безпеку наших торгових шляхів, і про вибудовування структури армії і суспільства, швидше за все, відповідно до ізраїльської моделі, де армія є невід'ємною частиною суспільства, джерелом управлінських кадрів, інновацій, і про отримання гарантій від наших партнерів. Адже без сильної армії і гарантій безпеки вкладати в країну, яку сьогодні-завтра знову можуть почати знищувати ракетами, ніхто не буде, а люди просто роз'їдуться – країна просто буде танути на очах.
З відновленням енергетики в 2023 році все простіше, ніж зі зброєю. У цій справі нам будуть допомагати більше і охочіше, адже в цьому є і зацікавленість європейських компаній, наприклад, даси трансформатор – потім будеш його і обслуговувати, плюс гроші. Тому інтерес європейців – зайти на український ринок. Оскільки йдеться про цивільну продукцію, її постачатимуть: генератори, трансформатори та інше.
Складність з енергетикою полягатиме в тому, що Росія, швидше за все, не припинить завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі України. Але, судячи з того, як українці вже адаптувалися, це буде не так критично. Приватний бізнес вже відкрив коворкінги, в побуті люди допомагають один одному, обзаводяться генераторами або акумуляторами з інверторами будинку. Також будуть труднощі з теплом. Але якщо зима буде не надто суворою, це буде не настільки критично.
У будь-якому випадку, допомагати Україні генераторами та іншим обладнанням для підтримки нашої енергетики будуть навіть ті країни, які не постачають зброю.
Крім того, найімовірніше, після війни виникне політична криза. І глибина її буде залежати від того, що наша влада буде робити вже зараз: як буде вибудовувати військову економіку, забезпечувати людей роботою, а також відповідати на питання, що накопичилися. Як їй вдасться викрутитися – подивимося.
Як би там не було, країна-переможець – це країна-переможець, тому після перемоги голос України буде дуже вагомим. Головне – конвертувати всі ці можливості в конкретні переваги для нашої країни, перш за все, в економічному плані, а також вирішити питання безпеки.
Тарас Загородній, політичний і економічний експерт, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
