Якщо люди хочуть домовлятися - вони домовляються, а якщо не хочуть - чіпляються до одягу і слів. Трамп зупинив військову допомогу Україні, не тому що Зеленський був якось не так одягнений або щось не те сказав, а щоб догодити Путіну, з яким він збирається розпиляти Україну та її надра, а потім ще й отримати славу великого миротворця. Путін хоче захопити всю Україну, і угода зі США йому потрібна тільки як крок до цієї мети, далі він американців кине, але Трамп давно в маразмі і цього не розуміє.
Скандал був тільки заздалегідь спланованим і цинічно спровокованим приводом для зради України. Це бачать європейські політики, Мерц, Стармер, король Карл, але намагаються не помічати "проукраїнські" російсько-емігрантські хейтери Зеленського. Путін замовив Трампу політичне знищення українського президента, який заважає їхній угоді з розпилу України. Трамп старанно намагається це замовлення виконати.
Трампу для того, щоб отримати привід базікати про якісь хуліарди, які США нібито отримають з України, потрібен був підписаний українською стороною папірець про рідкоземельні метали, до реальної комерційної експлуатації яких - як до Місяця на велосипеді. Зеленський домігся, щоб цей папірець виглядав не принизливим, і був готовий його підписати. Але Трампу цього виявилося замало. Він разом із Венсом вирішив примусити Зеленського до фактичного визнання своєї країни васалом США, які будуть без України домовлятися з Путіним про майбутній її поділ. Це відкрило б Трампу дорогу до саміту з російським диктатором, грандіозного шоу, яке закінчилося б коронацією Трампа як великого миротворця і господаря півсвіту. А його сім'я і наближені мііліардери знову змогли б робити гешефти з російськими олігархами.
Однак щось пішло в нього не так, Зеленський витримав потужний тиск і не здався. Зараз Трамп зупинкою військової допомоги хоче домогтися від нього вибачень і поступок. У цьому разі американський президент виглядав би переможцем морального протистояння між ними, а Зеленський, який вибачається і поступається, втратив би авторитет у своїй країні (а слідом владу) і перестав би мати можливість заважати реалізації трампутінських планів.
Але не повчиться у них нічого, Зеленський у Каноссу не піде.
Хто такий Ігор Ейдман
Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968, Горький) — російський соціолог, один з найбільш публікованих дослідників путінізму як соціальної і політичної системи.
З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агенцію "Центр соціальних інновацій". Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.
З 2002-го по 2005-й рік Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу "Ніколло М" і Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦВГД).
У 2010-му році виступив одним з підписантів опозиційного листа "Путін повинен піти".
У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман в 2014-му році випустив книгу "Нова національна ідея Путіна". У 2016-му році була видана його книга "Система Путіна: Куди йде нова російська імперія?"
Ігор Ейдман - автор багатьох публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках у соцмережах. У своїх матеріалах він детально розбирає сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, "духовні скрєпи" і "русский мир".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
