Зло обламало зуби: чому планам Путіна в Україні не судилося збутися

Більше сорока днів війни. Один з публічних ідеологів окупації Росією України помер. Його кончину приховували, як могли, цілий тиждень. Щоб не доставляти нам радість. Але, врешті-решт, тварюка був шанованим пацаном у кремлівській тусовці і довелося визнати, що собака здохла.

Це радує. Їм доводиться визнавати. Як і втеча військ. Доводиться визнавати, що це Путін особисто дав команду на відведення військ з-під Києва. З його доброї волі.

Яке формулювання, помітили?

Коли тварюка відправив десятки тисяч своїх вбивць до нашої країни - це була його воля. Воля зла. Коли зло отримало піз...и в Україні і масово накивало п'ятами - воля тут же стала доброю. Поза всією критикою про неготовність України до війни, збройні сили зло чекали.

Героїчна праця сил українських спеціальних операцій та ударних груп швидкого реагування протиставила якість дії кількості російських військ.

Слава Героям! Плани зламані назавжди. Зло обламало зуби і тепер виявилося, що у нього є добра воля. Більше того, сьогодні зло вимагає від України більшої динаміки в мирних переговорах.

Зло хоче миру. Щоб мати можливість зализати свої рани, спорядити нові натовпи своїх вбивць і напасти знову. Україна хоче війни. Більша половина українців хоче гнати зло тут і зараз. Не давати перепочинку. Не зупинятися, поки ворог не буде розбитий.

читайте такожКат розлютився: як Україна вперше дала здачі РосіїУкраїна береже свої збройні сили. Береже резерви. Україні потрібна стрілецька зброя і важке озброєння. Тут і зараз.

Амуніції та забезпечення, танків і літаків. Навіть наявність грошей не означає можливості купити і отримати озброєння. Перші танки, ще радянські модернізовані, тільки висунулися з Чехії. Спасибі!

Тут і зараз відбуваються важкі бої за Донбас. Переважаюче угруповання ворога намагається взяти в одні кліщі Слов'янськ і Краматорськ, в інші - Сєвєродонецьк і Лисичанськ.

Їм на допомогу рухається угруповання з Маріупольського напрямку. З Вугледара хочуть вийти на Мар'їнку і Красногорівку, взяти в кліщі Піски і Авдіївку.

Плани ворога відомі. Ворог хоче мати можливість торгуватися. Ворог хоче що-небудь видати за перемогу. Щоб фашистська натовп не вимагала інших перемог тут і зараз.

Резервів у ворога майже немає. Фашистський натовп особисто в руки зброю брати не хоче. Та й в основі своїй не вміє. У топку війни відправляються примусово мобілізовані мужики Донбасу.

У касках сорокових років і радянських ватниках. Багатьом вперше дали автомат. Хтось із них навіть мав можливість постріляти. Їх відправляють вперед.

Якщо їм пощастить - візьмуть у полон. Більшості не щастить.

Угруповання "ЛДНР" вже майже немає. Ворог відволікає ними увагу. Просто не дає перемикатися на інші напрямки. Гнати зло - хороша ідея. Але не голими руками і не з трьома ріжками. І не без забезпечення.

Через три тижні ми будемо знати реальну картину, де ворог остаточно зупиниться. Де зло буде змушене проявляти добру волю. Де буде змушене визнати перемогу України.

І потім поговоримо про продовження війни.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред