Міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров анонсував зустріч російського та американського президентів Володимира Путіна і Джозефа Байдена. При цьому він повідомив, що під час цієї зустрічі точно буде обговорюватися тема України.
У нас одразу почали задаватися питанням, чого Україні очікувати від майбутньої розмови. Але, враховуючи, що з моменту їхньої попередньої зустрічі не з’явилися жодні нові вхідні дані, жодні нові обставини, розраховувати на бодай якесь просування у врегулюванні ситуації на Донбасі марно. За цей час ані позиція США, ані позиція Росії анітрохи не змінилися.
Росія зараз намагається підім’яти під себе Білорусь, а далі вона спробує підтягнути й Україну, але так, щоб наша країна залишалася на певній самоокупності. Саме про це каже і Путін, і зовнішньополітичне відомство РФ в особі Лаврова, і ідеолог Кремля Сурков. Зокрема, останній нещодавно опублікував свою статтю, в якій запевнив, що Росія неминуче буде розширюватися, і обґрунтував – чому. Але чудово зрозуміло, що саме мається на увазі під "розширенням Росії" – взяття Москвою під контроль Білорусі, України та всього пострадянського простору. Росія інакше не може: прагнути цього – це її природний стан.
Тобто зазіхання Росії на Україну триватимуть. Аби послабити нашу країну, РФ створює для нас низку проблем, зокрема, з енергоносіями.
На зустрічі Путіна та Байдена тема України якщо й буде згадана, то побіжно – її уникатимуть обидві сторони, тому що це дратівливе питання. Росія і США мають цілком протилежні позиції щодо шляхів вирішення українського питання, й ані Путін, ані Байден не хочуть ні на крок відступатися від власних позицій. Байден підтримує незалежну та цілісну Україну, а Путін продовжує наполягати, що Україна як держава не відбулася, і нею повинна керувати Росія.
Росію і Сполучені Штати зараз турбують зовсім інші питання. Головне з них – питання енергопостачання в Європу та позиція США щодо Північного потоку-2. Заради вирішення цього питання Москва може піти на певні поступки Штатам щодо Китаю. Мета Росії – зняття американцями тиску щодо Північного потоку-2. В першу чергу, президенти домовлятимуться з цього приводу.
Обговорювати на зустрічі Путіна і Байдена накопичення російських військ поблизу українського кордону та підтримку, яку через це надаватимуть США Україні, ніхто не буде. Адже про свої наміри Штати кажуть публічно, коли попереджають Росію: якщо відбудеться вторгнення в Україну, Вашингтон вдасться до таких-то й таких-то дій. Тут нема чого обговорювати – обговорюють, як правило, позиції, які можна зблизити, а по Україні вони аж ніяк не зближуються, кожен стоїть на своєму.
Лавров, повідомляючи про зустріч, серед іншого, сказав, що у Москві виходять із того, що США ліпше, ніж інші, розуміють ситуацію навколо Донбасу і можуть вплинути на Київ. Якого "впливу на Київ" Москва чекає від Вашингтону – не секрет, бо росіяни публічно заявляли про це не раз: РФ хоче, щоб США натиснули на Україну і примусили її виконувати Мінські домовленості у транскрипції Кремля, тобто спочатку визнання "республік", проведення виборів в ОРДЛО, а потім Росія, якщо захоче, віддасть Україні контроль над українсько-російським кордоном.
Але для України піти на це зараз, коли в ОРДЛО діє рублева зона, а Росія почала визнавати та допускати на російський ринок товари з "ЛНР" і "ДНР", фактично означатиме запустити Росію всередину України на пільгових умовах. Це неприпустимо, тоді простіше відмовитися взагалі від України як такої.
Втім, Москва саме цього прагне і не приховує цього. Вона хоче, щоб України, навіть такої відносно незалежної і відносно самостійної, як зараз, не було.
Проте у Росії немає нічого такого, що б вона могла запропонувати США, а Штати у відповідь почали б змушувати нас виконувати "Мінськ" у трактовці Кремля. Тобто у Росії немає такої пропозиції, від якої Штати не зможуть відмовитися.
Та їй особливо й не потрібно шукати таку пропозицію для Вашингтону, бо Україна сьогодні сама потихеньку сповзає в бік Росії: у нас є маса проблем, скоро нам припинять давати гроші Європа і Штати, і тоді єдиним, хто з грошима і хто захоче з нами мати справу в обмін на виконання політичних умов, буде Росія.
читайте такожКазан для Путіна у пеклі вже розігрітий: чому мрії Росії про розширення не справдяться
Однак Росії є що запропонувати Сполученим Штатам, аби ті дали змогу ввести в експлуатацію Північний потік-2: це певна співпраця РФ і США щодо Китаю в обмін на відсутність протидії Штатів запуску ПП-2. А протидія США зараз дуже суттєва: вони впроваджують санкції проти тих компаній та структур, які якимось чином причетні до Північного потоку-2, і їх припиняють обслуговувати пов’язані зі Штатами банки. А це означає, що рейтинг цих структур просто вийде в нуль. Тобто це – справді нищівні та болючі санкції, які знищують бізнесову структуру, а не такі нікчемні, як у нас. Звісно, Росія дуже прагне уникнути цього.
Поки що конкретна дата проведення зустрічі Путіна і Байдена не називається, але можна навіть не сумніватися, що Москва наполягатиме на тому, щоб вона відбулася якомога швидше – до нового року або на початку наступного.
Олександр Кочетков, політичний аналітик, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
