Агресор-імпотент, або Росія відчайдушно хоче, але фатально не може

Вже дві доби триває друга фаза загарбницької війни РФ: після невдалого бліцкригу агресор проанонсував рішучий розгром України в битві за Донбас. Читаю зведення з фронтів (в тому числі, і ра**истські), дивлюся карти бойових дій. І нестримно закрадається думка: "що за фігня?!".

Немає ніяких зримих проривів фронту, не видно затуляючої сонце авіації, не спостерігається танкових колон, що сталевою лавиною спрямовуються до Дніпра. Взагалі нічого реально значущого, крім відведення ра**истських військ від "Азовсталі", тому що навіть самі кінчені "діряві" заходити туди бояться. Не кажучи вже про бородатих героїв Тік-току.

При цьому в Мордорі заявлено, що в рамках другої фази агресор має намір вийти на кордони Донбасу (це з Павлоградом чи що?), окупувати Миколаївську та Одеську області, а потім почати "денацифікацію" Молдови. Плани сталінські - і за масштабом, і за антилюдяністю.

Так що, Генштаб РФ нас вводить в оману, вміло відволікає увагу атаками в півсили на Донбасі, а на ділі готується нищівний удар у несподіваному місці?

Тверезий аналіз говорить: нічого подібного. Агресор зараз воює з максимальною напругою сил і можливостей. Заради хоча б видимості успіху він готовий на все, тому що тиснуть ідіотські терміни "победобесия". До початку травня йому потрібен хоч якийсь результат, тут не до приховування реальних сил.

Нагадаю: на початку війни ворог вдарив розчепіреними пальцями і прогнозовано провалив власні плани вторгнення. Але і зараз він намагається бити не кулаком, а млявою долонею. Не тому, що не зробив висновків з поразки першої фази, а тому що просто сил немає.

читайте такожПутін-символіст відступив: чого тепер чекати УкраїніАгресор відчайдушно хоче, але фатально не може. Зі здурілими старими на кшталт Путіна таке неминуче трапляється. Тому він і стискається в кріслі, і за стіл чіпляється, щоб руки не тремтіли, як у Гітлера перед кінцем.

Зараз належить перемолоти передові з'єднання ворога, а потім перейти в контрнаступ і на Донбасі, і на півдні України. Та й черговий нептунівський привіт цього разу прямо до Севастополя не завадив би. Відповідно, з'явиться шанс у героїчних захисників Маріуполя. А глибинний російський народ таки розіб'є свого толоконного лоба об неспростовну реальність у вигляді розгрому ра**истських військ в Україні.

І ось тоді можна виходити на переговори.

А Хресна хода до Маріуполя, яку зараз пропонує глава УПЦ МП - це правильно і духовно. Тільки спочатку треба остаточно порвати з "кремлівським православ'ям". Прямо у Святогірській Лаврі, на яку наступають ра**исти, про це і проголосити. Христос адже і у великому, і малому завжди вимагав однозначної визначеності, без візантійщини і викрутасів.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред