Американське видання The New York Times із посиланням на представника адміністрації президента США повідомило, що президент Росії Володимир Путін відклав можливе вторгнення в Україну ближче до весни через занадто м’яку зиму.
Коли оцінюють можливий наступ Росії на Україну, то не треба відштовхуватися лише від сухопутного контингенту - танків, артилерії тощо. Не треба забувати, що є загрози застосування Росією кібероперацій для враження критичних об’єктів інфраструктури - електростанцій і т.ін., що є несприятливим у опалювальний сезон.
Військовий наступ завжди містить кілька компонентів, і сухопутний - лише один із них. Справді, поточні погодні умови в Україні не сприяють сухопутному наступу, бо коли виникає розм’якання грунту, для військової техніки це може обертатися проблемами, зокрема, без заморозків грунту техніка просто може в ньому загрузнути. Але, з іншого боку, в Україні наразі є багато збудованих доріг - зрештою, зараз не 1943 рік, коли техніка радянської армії грузла у болотах під час просування.
Тож, звичайно, погода може внести свої корективи, але цей фактор - не основний. Нагадаю, що у 2015 році були не дуже сприятливі погодні умови, але тоді велися надзвичайно потужні бої за Дебальцеве, а пізніше - і на неокупованій території.
Натомість ми можемо побачити, що той же NYT одночасно повідомив і про те, що Росія перекинула до кордону з Україною ударні і транспортні гелікоптери. Це свідчить про підвищення ставок Росією і продовження тиску на перемовинах на США, Європу і Україну для того, щоб виторгувати для себе певні поступки.
Тим не менш, виключати сценарію повномасштабного наступу також не варто, адже невідомо, чи Путін блефує, зважаючи на те, що Росія вже веде війну проти України і навіть захопила частину території.
Читайте такожПрогноз на 2022 рік: чи почне Росія "велику війну" і чи спробує захопити КиївПоки що така імовірність невисока, тому що тривають перемовини з НАТО. Але залежно від їх результатів, подальший розвиток подій може відрізнятися, і якими саме будуть військові дії - загострення ситуації на Донбасі чи продовження тиску на кордоні - сказати складно.
Тож найкращою відповіддю тут була б рішуча позиція України щодо масштабних військових навчань із задіянням у них різного роду військ, а також проведення перемовин із Заходом про те, що жодних поступок під тиском і шантажем бути просто не може. Тобто Україна має не просто застерігати і засуджувати дії РФ, а й демонструвати, що теж не сидить, склавши руки - не тільки самі працюємо над зміцненням обороноздатності, а й залучаємо до цього партнерів.
Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, спеціально для Главреда