Якщо війна триватиме більше 3-4 місяців, уряду України доведеться вживати "болючих заходів" - скорочувати бюджетні витрати, в тому числі зарплати, пенсії та соціальні виплати, а також підвищувати податки.
Марченко заявив, що уряду досі вдавалося виконувати весь пакет соціальних гарантій бюджету при тому, що щомісячний дефіцит фінансів становить приблизно 5 млрд доларів і великим тягарем є зарплати військовим.
Уряд займався випуском і продажем військових облігацій, зовнішніми запозиченнями, додруковуванням грошової маси.
Однак всі ці методи до осені можуть вичерпатися.
"Якщо війна триватиме більше, ніж ще три-чотири місяці, будуть потрібні болючі заходи, в тому числі різке підвищення податків і різке скорочення витрат", - сказав Марченко.
Так, це гірка правда.
Але це також підготовка громадської думки до "болючих компромісів" в переговорах з рашею.
Територію Луганської області Україна на сьогодні контролює на 10% (Глава ЛВА - Гайдай). По Донецькій області ситуація не набагато краща. Там залишилися два форпости - Слов'янськ і Краматорськ. Рашисти готові стерти їх з лиця землі, як і Маріуполь. Модель відпрацьована. Ресурсів і ракет вистачить. "Гарматного м'яса" теж.
Якщо США і Захід в цілому будуть і далі зволікати з наданням нам військової допомоги в необхідних обсягах не тільки для оборони, а й успішного контрнаступу, через 3-4 місяці такими темпами створиться патова ситуація.
Поки ЄС зволікає і "петляє" з введенням ембарго на постачання ра**истської нафти і газу (чергове перенесення розгляду питання на кінець травня), Росія продовжує залишатися в плюсі.
Читати такожБоротьба за владу в Кремлі: чому війна в Україні може стати кривавішоюЇї щоденні витрати на війну в Україні оцінюються західними експертами в обсязі 900 млн доларів. А тільки від продажу нафти і газу в ЄС (але ж є ще Китай, Індія та інші країни) - понад 1 млрд євро.
Українська економіка планомірно накривається "мідним тазом". ООН прогнозує, що 9 з 10 українців при затягуванні війни навіть на наступний рік можуть опинитися за межею бідності.
А у Раші резерви є протягнути не один рік.
Тож їх мета - завдати максимальної шкоди економіці, знищити залишки промислового потенціалу (основна частина якраз на Донбасі. Один приклад: Маріуполь - 50% сталі і чавуну на експорт), заблокувати експорт зернових - перший пункт експорту і доходів, зірвати посівну, створити енергетичну кризу (вже), порушити логістику.
Через 3-4 місяці такими темпами наша залежність від фінансової допомоги Заходу буде колосальною.
Без перекредитування ми і до початку повномасштабної війни балансували на межі банкрутства і продовжували втрачати не тільки економічний, а й політичний суверенітет. Почитайте будь-який меморандум з МВФ за останні кілька років.
І ось коли ми опинимося повністю залежні і від фінансової, і від військової допомоги Заходу, за " закритими дверима "нам почнуть всякі макрони і шольці говорити про "хворобливі компроміси".
На той час "патріотичний угар" (в хорошому сенсі слова) в українському суспільстві серйозно зменшиться. Саме для цього ра**исти планомірно і щодня обстрілюють Одесу , Миколаїв, іноді "прилітає" і до Києва. І в інші регіони теж.
Мета-вимотати українське суспільство. Паралельно робиться ставка на внутрішню дестабілізацію. Все активніше будуть розігрувати карту Маріуполя, Чонгара, Херсона ("злили", "прое...али " - ох і відгукнеться ще ця фраза Арестовичу), повилазять по повній криголами, кулевлоби, ляшки з вилами.
І ось тоді, на краю економічного колапсу, у Зеленського буде "вилка": сідати за стіл переговорів з Кремлем, або бути гранично відвертим із суспільством і запитати: "А ви готові опинитися за межею бідності, щоб вести війну до переможного кінця?".
Як ви думаєте, багато таких виявиться? А ви самі готові?
Так що потрібно терміново намагатися "дотиснути" ЄС з ембарго. Без цього через три-чотири місяці буде дуже складно.