Європейський союз опрацьовує можливість внести Росію в так званий сірий список податкових юрисдикцій.
До такого списку потрапляють країни, які, на думку ЄС, не відповідають критеріям прозорості банківської системи, перевірки ідентифікації грошей, які проходять з цих країн і що в цих країнах немає посиленого контролю чистоти коштів у банківській системі.
Для РФ це означає додаткові перевірки, затримки платежів, ускладнення взаємодії економіки РФ з так званими чистими юрисдикціями.
Однак надавати цьому великого значення навряд чи варто. Тому що світ навчився на це реагувати і, незважаючи на те, що це створить певні незручності для контрагентів в Росії, у тих же країнах ЄС знайдеться безліч контор, які забезпечать за певний відсоток те, що зазвичай називається "відмиванням грошей". Тобто навіть якщо Європа і віднесе Росію до країн "сірої" юрисдикції, це навряд чи обернеться для неї великими проблемами, і вже тим більше, для розвитку її економіки.
Адже якщо Росія навчилася обходити санкції, то говорити про те, що це спричинить глобальні проблеми, неправильно. Тому що цей крок Євросоюзу для РФ наче головний біль - начебто і неприємно, але не смертельно.
Тим більше, що ЄС залежить від Росії через величезний торговий оборот і поставок енергоносіїв, тому самі європейські банки згодом можуть придумати якісь схеми для того, щоб легалізувати російські гроші. Та й самі уряди країн напевно будуть закривати очі на деякі речі, уникаючи погіршення відносин з РФ.
Читати такожСанкції, писані вилами по воді: чому новий пакет санкцій США не злякає РосіюЄдина причина таких дій Європи - замінити цим відключення РФ від SWIFT у разі нападу на Україну. В такому випадку зарахування до "сірої" зони буде виглядати демонстрацією боротьби з Росією, яка за фактом нічого не вирішує.
Однак для України як для де-факто торгового партнера Росії наслідки все ж можливі, але, знову-таки, все залежатиме від того, наскільки наміри Європи виявляться серйозними. Насправді Україна ризикує стати хабом для відмивання грошей, особливо з урахуванням того, що в Україні досі присутні російські або афілійовані з РФ структури. Адже суворість законів, особливо з урахуванням традиційної української корупції, часто нівелюється необов'язковістю їх виконання.
Тарас Загородній, політичний та економічний експерт, спеціально для Главреду