Європа починає втомлюватися від війни: що потрібно зробити Україні

Війна в Україні йде за рахунок українців / facebook.com/GeneralStaff.ua

Поставки західної військової техніки самі по собі не забезпечують перелому у війні. Вони розширюють оперативні можливості ЗСУ, але їх реалізація — завдання України.

Останнім часом зустрічаю все більше постів, які пройняті не те щоб песимізмом, а, скоріше, здивуванням.

Тривожним здивуванням через те, що ЗСУ діють за тактичною схемою, нав'язаною нам агресором: ра**исти, спираючись на перевагу у вогневій потужності, повільно, але постійно просуваються вперед. Наші героїчно обороняються, чіпляючись за кожну п'ядь. В результаті, з кричущим зривом термінів, але ра**исти все ж вирішують своє стратегічне завдання вбивства українців, руйнування української економіки і захоплення наших територій.

Війна йде на нашій землі. Значить, максимально за наш рахунок. Втрати РФ в цьому сенсі просто нікчемні. З двох бійців, які обмінюються ударами в ближньому бою, однозначно перемагає той, який важче.

Спілкуються зі мною друзі і колеги нарікають на те, що наш Генштаб не надто креативний. Він фактично вирішує лобове завдання "ні кроку назад". Але ра**исти продемонстрували, що поки здатні поповнювати ресурси живої сили навіть швидше за нас. А вже із застарілою, але смертоносною технікою у них взагалі ніякого дефіциту.

Частенько в приклад наводять фінську армію часів війни з СРСР. Тоді фіни поставили своїх солдатів на лижі, змогли швидко перекинути значні сили несподівано для ра**истів, оточити і фактично знищити цілу дивізію агресора.

Але для подібних операцій треба мати умови, як мінімум, лижі і лижників. Ну, і сніг бажано.

У нас же сьогодні немає практично нічого, щоб дозволило б вибудувати маневр: ні бронетранспорту для швидкого перекидання сил, ні авіації і далекобійної артилерії в тій кількості, щоб повністю Придушити ворога, ні танків, щоб забезпечити прорив ворожих позицій. Тобто, воно як би і є, але не стільки, скільки хотілося б. І креативні контрнаступальні дії, які-небудь розгромні рейди по тилах окупантів, будувати тривіально немає на чому. Ось і доводиться вести позиційні бої з неминуче великими втратами.

Читати такожЦя війна надовго?При цьому, поставки Західної військової техніки самі по собі не забезпечують перелому у війні. Вони розширюють оперативні можливості ЗСУ, але реалізація цих можливостей — завдання України і тільки нас.

І щоб переломити наростаючу тенденцію втоми старої Європи від війни в Україні, посилену енергетичною і продовольчою кризами, нам необхідно вже в липні, у крайному разі, в серпні продемонструвати яскраві, неспростовні наступальні дії. На Донбасі чи на півдні, а краще і там, і там.

Олександр Кочетков, політичний аналітик

Новини заразКонтакти