Війна для Путіна увійшла до третього етапу. Багато хто вважає, що поки триває тільки другий етап. Поясню ще раз етапність війни: перший етап - захопити країну за два тижні, другий етап — захопити Донбас до 9 травня, і нарешті третій — гра в довгу.
Цей етап розпочався всього 2-3 тижні тому і вже видно, як росіяни міняють свою стратегію і тактику. Його мета реалізувати “повзучу окупацію” — відгризаючи по одному-два населених пункти України на день, і дотягнути до зими, щоб зробити Захід більш зговірливим на фоні енергетичних і продовольчих криз.
За цей короткий період ми отримали перші тривожні дзвіночки нового етапу:
До цього слід додати ще інші важливі речі:
Перша. Незважаючи на зрив мобілізації в РФ, Путіну вдалось зібрати нові БТГр. Звісно, велику частину дала примусова мобілізація в "ЛДНР". Із вчителів армія така собі, але факт є фактом.
Друга. Санкції не просто не завдали краху, а навпаки серйозно підняли доходи РФ. Ціни на нафту взлетіли, Індія і Китай з дисконтом почали вигрібати, але і європейці не соромляться. До цього ще слід додати зростання цін на пшеницю, яку зараз теж активно експортує Росія.
Третя. Хоча Путін не досягнув жодної своєї планової цілі — він поставив нові. Так, Кремль видає взяття Маріуполя за велику перемогу. Також колосальні ресурси кинуті на оточення Лисичанська і Сєвєродонецька.
Четверта. Ожила російська дипломатія. Якщо попередньо з ними ніхто не розмовляв, то зараз навпаки — розмови стали дуже інтенсивні.
П'ята. Повзуче просування на фронті росіян стало можливим завдяки зміні тактики. Так, враховуючи значну кризу з відказниками, вони почали перезбирати боєздатні частини і виставляти їх на ключові для них напрями. На інших напрямах вони просто застосовують бомбардування або маневри.
Усе це потребує особливої уваги і мобілізації. Росіяни перейшли на новий етап, а ми походу ще ні. Ми все ще живемо успіхами попередніх етапів, зокрема, обіцяній великій підтримці Заходу і боротьбі до повної перемоги. Але бачимо, що все легко змінюється.
Читайте такожСпроба злити Україну Путіну провалилася: чому біситься ФранціяЗараз черговий дуже важливий момент у нашій вітчизняній війні. Загроза продовольчої кризи виходить в топ питань на Заході. Є два шляхи виходу із цього. Перший — домовитись з росіянами, другий — розблокувати Чорне море наданням відповідного озброєння нам. Сьогодні треба докласти всіх зусиль, щоб Захід вибрав саме другий варіант. Оскільки будь-які сепаратні домовленості в одному питанні, потягнуть за собою домовленості і в іншому.
Потрібно максимально мобілізувати західну громадську думку. Відправити в турне наших героїв, робити виставки спаленої російської техніки тощо. Ми не можемо допустити, щоб злочини Бучі поступились питанням дешевої нафти і газу.
Віктор Андрусів, виконавчий директор Українського інституту майбутнього, громадський діяч, кандидат політичних наук, аналітик і публіцист, автор книги «Змінити Майбутнє»