Якщо їхати трасою М-10 - Москва-Пітер - то неозброєним оком можна помітити, як вся велич Росії окреслюється рівно по фарватеру Волги. Рух часу назад за тайм-лайном строго градований.
Москва - двадцять перше століття. Твер - ще туди-сюди, друга половина двадцятого. Все, що за Волгою - вже середина дев'ятнадцятого.
А двадцять кілометрів від траси вправо-вліво у будь-якому напрямку - все, вже зовсім безчасся. Невизначена дата. Там ніколи нічого не змінювалося. І не змінюється. І не зміниться. Взагалі.
Вишній Волочок строго за градацією застряг в дев'ятнадцятому. Одне з моїх улюблених місць в Росії. Тут я прямо фізично відчуваю - чорт, прокляті фізики виявилися праві. Провали в часі існують. Паралельні вимірювання є. Й одна з червоточин веде чомусь не до технологічних чудес високорозвинених цивілізацій сусідньої галактики, а до Вишнього Волочка.
Чорну діру знайдено.
Щоразу, проїжджаючи це місто, я відчуваю дивні почуття. Від слова: "Ну вся ж таблиця Менделєєва, ну золота хоч ложкою жуй, ну два океани, п'ятнадцять морів, Сибір і Чорнозем'я, алмази і нікель, алюміній і бивні мамонта, ну найбільше прісне озеро планети, ну нафта ж по сто п'ятьдесят баксів, ну як же так можна!!!".
Місць, депресивніших за Вишній Волочок, я знаю тільки два. Це село Трегубово за сто кілометрів далі (ось там реально дупна дупа) і місто Чусовой Пермської волості, де взагалі незрозуміло навіщо народжуватися.
Прокляті Ейнштейн, Гейзенберг і Мітіо Каку явно щось намудрували зі своїми викривленнями простору. Не в той бік криванули, хлопці!
Читати такожЯк розлучений диктатор-отруйник збирається захищати "традиційні цінності"Олімпіада, Кримнаш, єдина країна здатна в радіоактивний попіл, Сирія, Бандери, енергоміст, п'ята колона, Ротенберги, Платон. Абама-ЧМО.
Вишній Волочек. Центральна площа. Була десь фотографія цього ж місця з цими ж бабуськами без віку в цих же синіх плащах без часу, що чекають на цей же автобус взимку - так там зовсім туга смертна, нею можна статтю у Вікіпедії "Безнадія" ілюструвати. Та не знайшов. Якщо хто зустріне, поділіться.
Двісті верст від Москви. Наддержава.
Москва - Вишній Волочок - Санкт-Петербург.
...А гарні я тексти писав, га? Шість років тому. У дві тисячі п'ятнадцятому. Коли ще не був таким злим. Коли ще думав про цю країну, все хотів її виправити, нормальною зробити.
Зараз, звичайно, вже...
А, взагалі, для мене вся суть, вся глибина, вся душа Росії, цієї неосяжної країни з лісами, полями, тайгою та ріллями, двома океанами й тринадцятьма морями, золотом, нафтою, газом, алмазами і Вишнім Волочком укладена у двох словах.
Киштимський карлик.
Пам'ятаєте такого? Хто не пам'ятає або не застав - загугліть.
Знайти на смітнику висохлий труп семимісячного ембріона, загорнути його в простирадло, і двадцять років носитися з ним, як з інопланетянином, загиблим при катастрофі НЛО, знімати фільми, розслідування, створити культ і церкву, й поклонятися, як божеству - в цьому і є вся суть Росії.
Генетичний алкоголізм і недоумство.
Ось і вся загадкова російська душа.