Один з кремлівських експертів - Іван Тимофєєв - у своїй статті в "Комерсанті" визнає: "немає сумнівів у тому, що збиток російській економіці від санкцій буде значним. Порушення звичних торгових і транспортних зв'язків, фінансова і технологічна блокада заходу приведуть до зростання інфляції, безробіття, падіння продуктивності праці, технологічної бази та економіки в цілому. У середньостроковій і довгостроковій перспективі подібний збиток буде зберігатися і накопичуватися, в тому числі за рахунок поступового витіснення з західних ринків російської сировини".
При цьому він робить висновок, що "санкції з великою ймовірністю нададуть нульовий або навіть негативний ефект на російський політичний курс". ... "Санкції також навряд чи виведуть на вулиці простих росіян «скидати владу». Так, удар по економіці перетворює середній клас в бідняків, а бідняків — в жебраків. Але громадська думка пов'язуватиме це не стільки з діями свого уряду, скільки з політикою заходу. Тобто санкції будуть лише підігрівати антизахідні настрої".
Висновок, який робить автор цієї статті: санкції Заходу безглузді. "Санкції можна посилити, але навіщо?".
Відповідаю на питання "навіщо?". Потім, щоб максимально послабити економічний і військовий потенціал Росії, яка веде криваву війну проти України. Санкції проти Росії дають нам можливість вистояти в цій війні, а в перспективі і перемогти. Тому санкції проти Росії не тільки можна, але і необхідно посилити. Саме для того, щоб Україна не тільки вистояла, а й змогла перемогти російських фашистів.
Аналогії сучасної Росії з фашизмом ні в кого в Україні не викликають сумнівів, та й для Заходу вони стають все більш очевидними, особливо після звірств росіян у Бучі. Якщо хто і потребує "денацифікації", то саме Росія. І ці аналогії стосуються не тільки російської влади, а й російського суспільства, яке точно також морально деградувало і озвіріло, як і німецьке суспільство при Гітлері. Так що і в цьому сенсі санкції проти Росії виправдані. Це покарання за підтримку і виправдання військових злочинів Росії в Україні.
Посперечаюся і з висновком російського автора про посилення і незмінності антизахідних суспільних настроїв в Росії. Так, сплеск імперського шовіністичного чаду в Росії стався. Історія знає чимало таких прикладів. Щось подібне відбувалося в багатьох країнах на початку Першої світової війни, і у фашистській Німеччині в кінці 1930-х рр. Але та сама історія свідчить, що ця шовіністична істерія зникає по мірі виникнення і посилення проблем, пов'язаних з війною.
Читайте такожУкраїна сильно принизила ПутінаУ Росії революція сталася через два з половиною роки після початку Першої світової війни. У серпні 1914 р сотні тисяч росіян в Петербурзі несамовито скандували "Боже царя храни!", а в лютому 1917 р. цього самого царя в тому ж Петербурзі повалили. Німецьке суспільство до кінця Другої світової війни вже не було настільки фанатично, як на її початку. І навіть нацистська верхівка стала шукати вихід з руйнівної війни.
Молодому російському колезі нагадаю, як вивітрювалися антизахідні настрої в СРСР в 1970-1980-і рр. в міру деградації тоталітарного комуністичного режиму і соціалістичної економічної системи, що в підсумку призвело і до краху Радянського Союзу. Цьому, до речі, в чималому ступені сприяла і війна СРСР в Афганістані. Так що будемо спостерігати, що станеться далі з громадськими настроями в збожеволілої (на даний момент) Росії.