На Росії офіційно закінчилися "вибори" президента. Міцний гвинтик російського режиму Памфілова оголосила, що Путін отримав 87% голосів і переміг навіть на дільницях за кордоном.
Одразу слід обмовитися, виборами це не назвеш через кілька причин. По-перше, Путін більше жодним чином не може вважатися президентом після змін до конституції і третього терміну поспіль. Він ніякий не президент, а узурпатор, диктатор, тиран, цар, вождь тощо. Його можна називати по-різному, але аж ніяк не президентом.
Також не варто забувати, що "вибори" супроводжувалися масовими спаленнями урн, псуванням бюлетенів, вкиданнями. А вже як вони підраховувалися, годі й казати (та й чи підраховувалися взагалі?). А хто був зі "спостерігачів" - тут можна тільки посміятися.
По-друге, складно повірити, що навіть у такій дрімучій країні третього світу, як Росія, 87% проголосували за продовження і подальшу ескалацію війни.
Звичайно, величезна частина росіян суїцидально кровожерлива - вони хочуть вбивати і вмирати, а війна для них - вінець розвитку. Але друга частина, умовна Марфа Спиридонівна у своїй хаті в Мухосранську прекрасно розуміє, що Путін - це все одно війна, а за всієї її словесної хоробрості - війни вона банально боїться. Вона боїться, що її сина Федота відтягнуть від чарки і поженуть на фронт - там він пропаде безвісти, а вона не отримає "гробових" і лади, або в гіршому разі пачки пельменів.
Але є ж і третя частина - ті, кого прийнято називати "хорошими росіянами". Це та категорія, яка сподівається, що Росію можливо втихомирити і зробити цивілізованою країною. Звичайно, ті самі люди не розуміють, що Росія в теперішніх кордонах невиліковна, і самі часто хворі на імперіалізм у м'якій формі. Але такі росіяни менш небезпечні - нам треба бути прагматичними.
У цієї частини є свої лідери. У цих лідерів є величезні аудиторії в ютюбі, телеграмі. Їхнього головного лідера, Навального, нещодавно вбили - максимально нахабно, прямо перед виборами і пообіцявши напередодні обміняти.
Але російські опозиціонери - хто соратники, а хто конкуренти Навального - після його вбивства виявилися не здатними ні на що, крім вимог віддати тіло. Навіть на похороні не відбулося рівно нічого - могилу просто засипали квітами, після чого десятки тисяч росіян просто розійшлися по домівках.
Настав час виборів, і вони вирішили влаштувати флешмоб - так званий "Полудень проти Путіна". Хороших росіян закликали прийти на дільниці в один час і просто "постояти", показавши, що їх багато. І що сталося? Вони саме так і зробили! Величезна кількість росіян як у Росії, так і на дільницях у консульствах вишикувалися в черги опівдні - просто щоб постояти... і проголосувати. Не важливо, як вони голосували, адже результат у ЦВК намалювали 87%, а явку вони підвищили.
Не відбулося рівно нічого - ні мітингів, ні зіткнень із поліцією, ні встановлення барикад. Вони зібралися, а потім розійшлися по квартирах. І що ще більш безглуздо - ті ж лідери з-за кордону за це росіян похвалили: мовляв, показали режиму, як їх багато, а все пройшло тихо і цивілізовано.
Дивно, що ми з України розуміємо, а росіяни ні - це ж був їхній останній шанс на бодай спробу зробити щось. І вони з тріском його провалили. Їм скоро перекриють сервіси Google, зроблять окремий інтернет, у них не буде ютюбу - і в підсумку фізично зникне можливість і привід домовитися зібратися. А через шість років їх знову нагнуть - Путін або його учень. Інших сценаріїв немає. Попереду відтепер - тільки темрява.
Хоча... Є ще надія на інших хороших росіян, по-справжньому хороших! Це РДК, легіон Свобода Росії і Сибірський батальйон. До цих росіян питань немає.
Тарас Сидоржевський, головний редактор Главеда
Тарас Сидоржевський - головний редактор сайту Главред, український журналіст. Закінчив філфак НПУ ім. М. П. Драгоманова в Києві за спеціальністю "Видавнича справа та редагування". Працював редактором у низці українських інтернет-видань. Пише про політичні події в Україні та світі.