Борис Джонсон виграв голосування за вотум довіри, але залишився із внутрішньопартійною кризою. 211 консерваторів проголосували за довіру, але 148 голосів своєї фракції за відставку – це дуже багато. У подібних ситуаціях Тереза Мей і ще кілька прем’єрів після аналогічних голосувань починали шукати наступника і через кілька місяців лишали посаду самі. Хоча, офіційно тепер рік Джонсон має імунітет від нових вотумів недовіри.
Основною офіційною причиною голосування став «Паті-гейт» - скандал із вечірками на Даунінг-стріт в часи жорсткого карантину для населення. Проте, скандал актуалізували після росту цін на пальне та загальної вартості життя у Великобританії. Місяць тому це проявилося у результатах місцевих виборів – консерватори втратили 500 мандатів у місцевих радах.
Британська демократична система має чудові механізми для таких ситуацій, коли влада втрачає популярність, а проводити нові вибори не хочеться – це якраз вотум довіри прем’єр-міністру. Лідера партії та керівника уряду можна посунути з посади, з ним відійдуть у минуле асоціації з неправильним курсом, а новий лідер дасть нові надії виборцям. До речі, нам варто подумати про запозичення подібних механізмів.
Посилення внутрішніх протиріч у Великобританії матиме невеликий вплив на допомогу Україні. Проте і швидкого нарощування поставок озброєння очікувати не можна, британському уряду зараз не до різких рухів. Надсилають нам три установки РСЗО М270, поки будемо використовувати їх, може через певний час дадуть іще кілька. Недостатньо для наступу, але буде дуже в нагоді на конкретних ключових ділянках фронту.
У 19-ому столітті прем'єр-міністр Сполученого Королівства Генрі Пальмерстон стверджував, що «у Британії немає ані вічних союзників, ані постійних друзів, вона має лише постійні інтереси». Ця формула залишається чинною, «велика гра» триває, і інтереси Великобританії залишатимуться постійними, не зважаючи на прізвище керівника уряду.
Читайте такожЗахід передає Україні HIMARS: на що накинула оком РосіяА Джонсона ми всі любимо і за його приїзди, і за заяви, і за розумні книги, і навіть за ексцентричну поведінку.
Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього