Захисників Маріуполя треба обмінювати на російських полонених строковиків, які мають день і ніч записувати звернення: "Путин, обменяй нас на защитников Мариуполя"; "Мама, я в плену в Азове, забери меня домой, мне очень тяжело и плохо".
Має бути потужна медіакампанія про обмін наших на солдатів строковиків, яких тут немає, як каже Путін. Потужна медіакампанія, де сотні строковиків мають благати, плакати про обмін на захисників Маріуполя.
Я завжди казав, що строковики - це Ахілесова п'ята російського суспільства. Це шмаркачі, які роблять травми для мамок і їхнього суспільства. Бо ці рани не загоїлися з моменту чеченських конфліктів. Ми маємо цей ніж крутити в їхній рані день і ніч. Щоб всі росіяни бачили сльози заплаканих 18-річних салабонів, які благають їх обміняти на захисників Маріуполя.
Тепер ви розумієте, чому росіяни першою чергою витягували з полону своїх солдатиків строковиків? Обмінювали їх без умов, аби витягнути. Аби не було воні в російському суспільстві. Аби не було сопель мамашок, чиїх синків відправили на фарш в Україну.
Інколи, щоб вирішувати серйозні проблеми із таким варваром як Росія, треба знати її больові точки. Знати їхню історію, суспільні травми і рани. Солдати- строковики - це російська травма. Це був наш козир, який дехто недалекоглядно розіграв під час міні-обмінів.
Скільки їх залишилося?
Читайте такожРосія втратила шанс захопити УкраїнуЯкщо є, то давайте працювати.
Запускати механізм формування громадської думки в Росії щодо полонених російських строковиків. Нехай Комітет солдатських матерів РФ активізується.