Попереду дуууже довга ніч. Довга, напружена і, можливо, вирішальна для Києва.
Вже очевидно, що за планом свинособак цієї ночі поруч із Києвом мав би висадитись великий десант та зайти одразу з околиць до центру міста, щоб ранком оголосити "нову владу".
Ще не очевидно, наскільки вдасться цей план упередити та нейтралізувати. Бій за Гостомель – це саме про це, про злітну смугу для десантних бортів. Але Гостомель – не єдиний варіант.
Читайте такожПерейдений Рубікон Путіна: чому з ракетних ударів по Україні може початися третя світова
Тож ніч може бути повною несподіванок – від можливості бомбардування житлових кварталів (суто для психологічного паралічу) до можливого прориву десанту та/чи дій диверсантів прямо на вулицях міста.
Що робити?
1. Не панікувати за жодних обставин – навіть дуже погані сценарії ще не є катастрофою та вироком рівно доти, поки ми самі не вирішимо, що це катастрофа та вирок. Може бути важко, але це наше місто, і це вже наперед дає нам принципову перевагу.
Навіть якщо уявити найгірше – що на ранок на Печерську стоять колони псковського десанту – пригадуємо, що в центр Грозного вони також колись зайшли, а от тільки вийшли далеко-далеко не всі... Київ незрівнянно зручніший за Грозний як для витримування облоги, так і для міських боїв та міської герильї.
2. Хто живе не сам, раджу цієї ночі спати по черзі – один відпочиває, другий моніторить новини по 4 години, вахтами.
3. Спати у верхньому одязі. Телефони не вимикаємо.
Читайте такожБліцкриг Путіну не вдався, але радіти поки нічому
4. Хто здатний тримати зброю – наперед зідзвонитись зі своїми надійними друзями та побратимами, мати "тривожні" номери телефонів та домовитись, хто за ким виїздить автотранспортом і де збираються групи по тривозі. У кого є зброя (от зараз уже по фіг, легальна чи не дуже) – приготувати всю.
5. На жаль, більш точні плани скласти наразі складно. Але це не лише мінус, а також плюс. Треба просто бути готовими цієї ночі імпровізувати і реагувати по обставинах дуже оперативно.
Зрештою, саме така непередбачуваність та імпровізація завжди ставали сюрпризом для наших запорєбрікових опонентів, і саме так ми перемагали.
Слава Україні. Тримаймось, Києве. Це – наше місто, а, отже, і наша ніч.
Євген Дикий, колишній командир другої роти 24 батальйону «Айдар», голова Національного антарктичного наукового центру