“Коли вже прийде перемога і закінчиться клята війна?” — питання, яке турбує всіх. Спробую відповісти об’єктивно.
Кожна війна завершується більш-менш стійким миром на певних умовах. На осі можливостей є дві крайні точки — беззастережна капітуляція Росії і беззастережна капітуляція України, які не має сенсу розглядати, бо вони нереальні. А між ними — “дике поле” компромісів, які дозволяють кожній зі сторін трактувати укладений мир як власну перемогу.
Тоді що є перемога?
На емоційному рівні все зрозуміло: це парад наших вояків на Червоній Площі у Москві під гімн України. Або хоча б у Севастополі. Відповідно, суд над Путіним та іншими військовими злочинцями і все таке.
А ось на практиці країною-переможницею вважається та, яка за мирною угодою отримала більше, ніж мала до війни. Крапка.
Все інше — це гідна, навіть героїчна, але поразка. Як, наприклад, склалося у війні Фінляндії проти Радянського Союзу, де фіни змушені були відмовитися від частини території, хоча й завдали Червоній Армії величезних втрат. На жаль, руйнування планів агресора, який намагався захопити всю країну, оспівується як перемога лише у патріотичних міфах.
Відповідно, у війні проти Росії для перемоги нам необхідне повне виведення російських військ, повернення Донбасу без будь-яких умов, отримання коштів на відбудову зруйнованого (як це не прикро, людські втрати компенсувати неможливо) і надійні гарантії безпеки України. Це — мінімум. А додаткові компроміси на кшталт відмови від НАТО чи підвищення статусу російської мови будуть тільки розмивати цю перемогу.
Тобто, завдання перед переговорниками стоїть надважке, і цього треба бути свідомими.
Мирна угода є проекцією ситуації на фронті, точніше, перспектив її розвитку. Тобто, мир укладається, коли країнам, які воюють, все вже зрозуміло. І ніякий шантаж, зокрема, ядерний, вже не спрацьовує.
Читайте такожПутін поставив на кін усе: яким є єдиний вихід із війни в УкраїніУ нас така ситуація визначення має скластися у середині квітня: до ВСУ надійде значне поповнення, озброєне західним обладнанням, а агресор понесе втрат у живій силі і техніці, які остаточно підірвуть його наступальний потенціал. Тоді ж визначиться можлива участь у війні Білорусі (фатальна для Лукашенка), а також завуальована участь Польщі (обмежений контингент, який забезпечить захист наших західних областей, вивільнивши ЗСУ для стратегічної наступальної операції).
У цей період накопичиться і достатньо інфи, щоб аргументовано спрогнозувати, чи підуть події стрімким шляхом, і мирний договір буде укладено десь у кінці травня. Або довгим, і у цьому випадку прогноз на мир буде аж на кінець року або навіть на наступний. Ось так — самому хочеться все і зараз, але є як є.
Наостанок два суттєвих зауваження.
Перше: довгий шлях до миру більш важкий, але тоді перемога буде більш відчутною. Власне, тоді вона буде справжньою перемогою.
Друге: винесення умов миру на референдум свідчитиме, що мова йде не про перемогу, а про приховану поразку.