Голова КНР Сі Цзіньпін розвинув просто шалену дипломатичну активність. Його візит до Москви очікували в кращому випадку в квітні і взагалі висловлювали сумніви, що голова КНР відгукнеться на запрошення Володимира Путіна. Але китайський лідер вирушає до Москви вже наступного тижня.
Більш того, після переговорів з російським президентом Сі Цзіньпін збирається провести онлайн-зустріч з українським. З Володимиром Зеленським голова КНР не розмовляв жодного разу після початку війни, хоча в Києві докладали величезних зусиль, щоб такий контакт відбувся. До того ж Сі Цзіньпін розглядає можливість візитів до європейських країн і проведення віртуальних переговорів з Джозефом Байденом. Білий дім, до речі, привітав його діалог із Зеленським і висловив побажання, щоб голова КНР дізнався про ситуацію в Україні від самих українців.
Але що реально може Сі Цзіньпін запропонувати Москві і Києву? Китайський мирний план оприлюднений, але поки більше схожий на платформу для дискусій ніж на реальну інструкцію припинення війни. Навіть перший пункт цього плану викликає розумне питання: що мають на увазі в Пекіні, коли говорять про повагу до територіальної цілісності і суверенітету всіх учасників конфлікту? Адже в Конституції Росії згадані анексовані Крим, Донецька, Луганська, Херсонська та Запорізька область. І тут хотілося б зрозуміти, чи сприймає КНР цілісність Росії в її міжнародно визнаних або конституційних кордонах? І як Китай сприймає територіальну цілісність України: чи вважає він, що країні має бути повернутий контроль над окупованими Росією регіонами?
Всі інші питання виглядають нерозв'язними, поки не буде вирішено це — найголовніше — питання конфлікту. І Володимир Путін невипадково влаштовував анексію, щоб загнати всіх в пастку — Україну, Захід, міжнародне співтовариство і навіть саму Росію. Тепер в цій пастці опинився і Сі Цзіньпін. Найголовніше питання: чи розуміє це сам голова КНР або ж розраховує, що його впливу буде достатньо, щоб переконати Путіна і Зеленського поступитися принципами. А якщо розуміє, що опинився в пастці, можливо, розраховує на процес, а не на результат.
Але що керівництво КНР хоче від процесу: врегулювання конфлікту або демонстрації конструктивності своїх союзників у Москві? Адже якщо Путін схвалить пропозиції Сі Цзіньпіна, а Зеленський з ними не погодиться, голова КНР може «з чистою совістю» говорити, що побачив миролюбність Росії і неконструктивність України, зрозуміло, через згубний вплив Заходу. І тоді допомога Росії - нехай не військова, але економічна - стане цілком логічним продовженням візиту Голови КНР в російську столицю і його несподіваних переговорів із Зеленським.
Так що на даний момент миротворчий вояж китайського лідера виглядає більшою мірою небезпекою, ніж пошуком виходу з ситуації, в якій світ опинився через агресивні амбіції Кремля. І поки в Пекіні не визнають самого факту цих агресивних амбіцій, а будуть як і раніше дорікати Заходу в недооцінці російських тривог з приводу власної безпеки, навряд чи варто очікувати від Сі Цзіньпіна навіть не дива, а просто реалістичної розмови про те, що відбувається.