Історична місія Путіна - утилізація. Щось він знищує свідомо, з прагматичним розрахунком, а щось - за інерцією, або ж історичною логікою.
Комусь в Росії він здається великим реставратором, відбудовувачем імперії, але насправді його дії і слова лише прискорюють утилізацію імперського спадку.
Так, Путіну разом із Шойгу вигідно утилізувати радянські боеприпаси і віськову техніку, яку вже немає можливості далі зберігати. Йому також необхідно зачистити вихований у війнах останніх десятиріч прошарок убивць і насильників, які після Чечні, Сирії та України неминуче опиняться в Росії.
Знищення Донбасу, його деіндустріалізація і знелюднення відбувається, скоріш за все, планово і цілком свідомо.
Але, наприклад, утилізація виробничого потенціалу Росії та її технологічних можливостей відбувається вже сама собою, як наслідок корупції, відсталості і, врешті-решт, добровільної самоізоляції.
Те саме з таким імперським спадком, як "велич Росії". Після Путіна вже буде просто соромно оперувати такими поняттями, як "Великая Победа", "Великая Русская Культура", "Российская история" тощо.
Читайте такожВідповідь Путіна на всі приниженняПаралельно з цим Путін прискореним темпом знищує спільність країн пострадянського просторую. Після російських танків під Києвом, ракетних обстрілів Одеси, бомбардувань Харкова і Чернігова ніхто вже в добрі наміри і притомність Москви не повірить. Тому розбіжаться усі, хто куди. Останніми в заручниках залишаться білоруси, але і їхня втеча - лише питання часу.
Ну, і про те, що російська "зовнішня політика" і "дипломатія" зруйнувала усе, що тільки можна було, в системі європейської безпеки та післявоєнному світовому порядку, вже говорилося і писалося чимало.