Днями глава Нафтогазу Юрій Вітренко заявив про те, що Україна не розглядає варіант постачання газу з РФ і за можливості переходить на біомасу для опалення.
Ця заява - пряме підтвердження того, що ми все ближче до землянки з буржуйкою і поля з бурячками. Після того, як тарифами стала займатися місцева влада, ми йдемо шляхом прощання і деградації централізованої системи теплопостачання.
Узагалі централізоване опалення є однією з ознак цивілізованої держави і пріоритетом для Європи. Тому як для держави це економічно вигідно, але має бути дотримано одну ключову умову – вона повинна бути ефективною, без дірявих труб та з енергоефективними будинками.
Перехід на альтернативні джерела опалення також повинен відбуватися централізовано – це має бути загальнодержавною стратегією. Але те, що відбувається зараз – це партизанщина. У більшості випадків люди намагаються перейти на індивідуальне опалення. У короткостроковій перспективі - це розв'язання проблем для людей, але глобально для держави і його енергетики – це велика проблема, яка матиме масу негативних наслідків у найближчому майбутньому, починаючи від зростання собівартості виробництва тепла і закінчуючи форс-мажорами, тому що внутрішньобудинкові системи не передбачені для установки індивідуального опалення.
Говорячи про ціну на газ, ми, як і раніше, прив'язані до європейського хабу – тобто постачальники вказують ціну газу, виходячи з тих цін, за якими вони закуповують газ в Європі. Водночас є ціна, за якою вони закупили газ у Нафтогазу, тому поки від зобов'язань, взятих за річним контрактом, ніхто не відмовляється – населення отримує газ за ціною в діапазоні 8-9 гривень.
Читати такожЗнову обдурили: чому постачальники газу не стали знижувати річний тарифСвоєю чергою, 13-17 гривень – це ціна місячного постачання, тобто така ціна буде для тих, хто вирішить повернутися до щомісячного постачання. Ця ціна - індикатор ситуації на зовнішніх ринках, але поки вона не впливає на вартість газу для населення, оскільки споживачів автоматично перевели на річний контракт.
Однак зараз центральна влада, віддавши все це на місця, по суті зайняла позицію страуса, знявши з себе відповідальність. І якою буде реальна ціна на газ – залишається тільки гадати, бо за фіксованою ціною Нафтогаз віддаватиме ТКЕ лише невелику кількість ресурсу, а решту за ринковою ціною - у 15-20 гривень, що автоматично потягне за собою і середню ціну, і вона явно буде вище 7,42 грн за куб.
Тому зараз Нафтогазу було б непогано подумати над тим, як зафіксувати цю ціну або скорегувати її в бік зниження. Запас ресурсу для цього є, все, що від нього вимагається – зменшити апетити і припинити бути фіскальним агентом, який здійснює побори до бюджету, тим самим полегшивши життя людям.
Валентин Землянський, директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин НАН України, експерт з питань енергетики, спеціально для Главреду