Оскільки Україна є імпортозалежною державою, ціни на паливо визначаються двома факторами: вартістю закупівлі нафтопродуктів на кордоні та курсу національної валюти. При цьому враховується також рівень попиту і втручання держави. Два перших фактори - визначальні, два інші - корегуючі.
Зараз курс валют більш-менш стабільний і навіть проглядалося зміцнення гривні, ціни на кордоні росли через те, що дорожчали нафтопродукти по всьому світу. Попит зараз починає скорочуватися і адміністративний тиск здійснюється через публікуються щодекадно ціни Мінекономіки, які кожен раз на певний час дестабілізують ринок, тому що вони, як правило, сприяють підвищенню цін трейдерами.
Тому ціни на бензин зростають, а на дизель знижуються у зв'язку з відповідними рекомендаціями Мінекономіки, які дозволили трейдерам ще більше підвищити ціни. Їх можна було б не підвищувати, оскільки зовнішні зміни на кордоні були не такими значними, щоб це могло стимулювати зростання цін. Але Мінекономіки порахувало інакше і тому бензин дещо подорожчав.
У той же час, попит на дизельне паливо скорочується, оскільки восени польові роботи практично завершені і попереду зміна марок палива з літніх на зимові. А позаяк запасів літнього палива дуже багато, трейдери стимулюють обсяги продажів, знижуючи ціни, що буде тривати, щонайменше, в найближчу декаду.
По зрідженому газу ситуація трохи відрізняється - є скорочення попиту, оскільки в зимовий період цього виду палива споживається менше, отже, трейдери теоретично мали б знизити ціни.
Читати такожВідновлення запасів і держрегулювання" на коліні": якими будуть ціни на АЗСАле тут включився конкурентний фактор - РФ скоротила обсяги поставок. А оскільки скраплений газ використовується не тільки автомобілістами, але і як котельне паливо, то зниження попиту, яке повинно було супроводжуватися зниженням цін, було перекрито скороченням пропозиції російського палива. Однак найближчим часом тенденція до подорожчання вже незабаром може змінитися на стабілізацію, а пізніше - і на скорочення цін, однак це буде залежати від окремого регіону, рівня попиту і можливості компенсувати відсутні поставки.
Геннадій Рябцев, директор спеціальних проектів науково-технічного центру Психея, експерт з державної політики в паливно-енергетичному комплексі, спеціально для Главреду