Українці ніяк не навчаться думати тверезо, раціонально і з чітким розумінням своїх інтересів. З цим я пов'язую захоплення з приводу пропозиції, яка нібито існує від Великобританії, створити союз на базі Польщі, країн Балтії та України.
Традиційне відображення з цього приводу – «Кричали женщины: ура! И в воздух чепчики бросали».
Але при цьому не задаються питання: що, де, коли, навіщо і чому. Де-факто цей союз вже існує, хоча поки він не підписаний на папері і ніяк не зафіксований. Звідси питання: навіщо його формалізувати?
Наступне питання-що ми отримаємо в першу чергу від Британії в разі такого союзу? Теоретично ми можемо отримати від них підтримку в англосаксонському світі, ядерні гарантії, які вони нададуть разом із США. Нам дуже потрібні від них гарантії безпеки, тому що ми розуміємо, що ні Німеччина, ні Франція під цей пункт не підходять.
Але є величезна проблема. Британія не зможе забезпечити необхідний нам ресурс для відновлення економіки, не зможе надати ринки збуту. У них є співдружність держав. Але це незалежні держави і вони навряд чи надаватимуть якесь привілейоване становище Україні для вирішення цих наших питань. Зате цей ресурс Є в ЄС. Там знаходяться наші основні ринки збуту з міркувань логістики, по ємності ринків збуту і його платоспроможності.
Тому я б не смикався в цьому відношенні. Нам необхідні від ЄС в нинішньому вигляді в першу чергу ринки збуту і гроші на відновлення, які є у Німеччини і Франції, як би я критично не ставився до цих країн. У нас є взаємозалежність і ми в першу чергу на них маємо орієнтуватися.
Це може бути у форматі створення якогось альтернативного Європейського Союзу, але з умовою, що гроші у нас будуть. В іншому форматі, при якому нам знову продають повітря, незважаючи ні на що – я не згоден. Тут повинна бути тонка грань між Лондоном і Берліном, щоб ми чітко розуміли, що з цього будемо отримувати.
Звернемося до історії. Мало хто знає, що Великобританія довгий час після розпаду Британської імперії мала величезну кризу в своїй економіці, тому що колонії відпали, джерело дешевої сировини відпав і ринки збуту фактично були знищені. Тому вони довгий час перебували в кризі. Ви здивуєтеся, але Британія просила Францію і Німеччину, щоб увійти в загальний ринок ЄС. До речі, Франція не сильно цього хотіла. Але в результаті наполегливого тиску Лондона, якому терміново потрібен був ринок збуту, вони цього домоглися. Це сталося аж в 1972 році. В результаті Британія отримала економічне зростання.
До речі, всім відома реформа Маргарет Тетчер, про яку у нас багато однобоких фахівців розповідають, як круто вона реформувала економіку, мала під собою ось цей дуже потужний базис. Без потужного ринку збуту та обміну товарів, послуг та іншого, впевнений, що у Маргарет Тетчер був би більш скромний результат і економіка Британії так би сильно не випливла.
Читати такожДжонсон запропонував Зеленському Антанту ХХІ століття: плюси і мінусиНам необхідно раціонально мислити. Необхідно розуміти просту річ, що якщо зараз Франція, Німеччина та інші країни не готові приймати Україну в ЄС, тому що з'являється дуже потужний пасіонарний гравець, який буде ламати усталені механізми ЄС, то будь ласка — нехай дають гроші і ринок збуту, ми їх чіпати не будемо. Тим більше, що у нас в ЄС вже є потужний агент під назвою Польща, яка зробить все, що необхідно для вибивання ресурсів, лобіювання наших інтересів. З Польщею, по суті, у нас вже складається конфедерація.
Тому уважно на все дивимося, теж раціонально мислимо категоріями ресурсів і де ми їх можемо отримати, а не фантиками, криками про те, що хтось знову на нас звернув увагу. Це інфантильна поведінка. Українці вже доросла нація. Ми повинні чітко розуміти свій інтерес. В першу чергу нас цікавить безпека і ринки збуту. А все інше 25-е обіцянка пустити нас в ЄС або пообіцяти прийняти в якийсь віртуальний союз-не має ніякого відношення до реальності.
Перефразовуючи народне українське прислів'я: "розумний і активний бик не тільки своє стадо має". Тому що ми вже не телята.
Тарас Загородній, політичний та економічний експерт