Зараз багато хто обговорює захоплення, майже керівника вигаданої, віртуальної партії влади "Слуги народу" Арахамії успіхами та привабливістю китайської політичної та економічної системи. Багато блогерів обзивають його, принижують, сміються над цим картонним політиком. А даремно. Арахамія - це те, що у «тверезого глибоко заховано в розумі, а у п'яного на язиці».
По-перше, Арахамія - людина, що виникла нізвідки і пішла в нікуди, «людина без біографії» й успіхів у своєму житті, він усіма своїми картонними захопленнями принижує солідну китайську державу і її реальні успіхи на чолі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Китайці дуже пишаються собою та своїми успіхами, в які ще 20 років тому не вірив ніхто у світі. І незграбний захват якогось дрібного Арахамії ображає їх. Вони гідні і чекають серйозніших і глибших оцінок своїх реальних досягнень.
По-друге, даремно наші блогери так жваво критикують Арахамію за його паперовий захват перед успіхами Китаю. Адже навіть президент Росії Путін не зумів навіть близько наблизиться до формули успіху Китаю за останні 20 років, а тут якийсь Арахамія, в дружбі з яким соромиться зізнатися президент Зеленський.
Але правда в іншому. Річ у тім, що у невгамовний Арахамія, не відчуваючи кордонів своєї балаканини, натякає на дуже важливу обставину. Арахамія вибовтує те, що ретельно ховається в Офісі президента Зеленського.
Режим особистої влади Зеленського хоче побудувати, за спокусливим прикладом Китаю, однопартійну політичну систему. Партії, громадська думка, незалежні ЗМІ, опозиція, свобода слова заважають грандіозним планам Офісу президента щодо реалізації планів «світлого майбутнього».
Читати такожЧому Байден так "закусився" на КитайОсь чому вони хочуть взяти від Китаю основу її політичного успіху - однопартійну систему - КПК, засновану на потужному адміністративному ресурсі (без всяких самовпевнених Авакових і сором'язливих Баканових), а не на потужну китайську економіку. Їм потрібна "6-а стаття" до Конституції України, решта - справа техніки.
Але ми вже це проходили у СРСР, а Арахамії - ні.
Тому, за іронією історії, великі та маленькі «арахамії», що заважають залізним крокам влади, перші зникнуть з політики. Так вже давно написано в історії ВКП(б)...
Просто нинішні українські політики не читали цієї книжки, а китайці читали і зробили потрібні висновки.