Щодо намагання зберегти Путіну обличчя хочу зазначити наступне. Завжди вважав себе пацифістом і залишаюся пацифістом. Бо мир кращий за війну. Дипломатія краща за кровопролиття. Коли можливий мир. Коли працює дипломатія.
Але знаєте, чим відрізняється пацифіст від блазня?
Пацифіст розуміє, що агресор, який веде агресивну війну, щоб припинити агресію має зазнати поразки. Бажано – нищівної. Настільки нищівної, щоб не тільки він, але й можливі наслідувачі зрозуміли: агресію буде покарано.
Пацифіст завжди за знищення джерела невмотивованої агресії.
Блазень буде поводитися як блазень. І розповідати, що треба зберігати обличчя Путіну чи Хусейну, чи бен Ладену. Або не треба провокувати ескалацію. Або ще якусь маячню про мир шляхом повільного зґвалтування жертви.
Але правда проста. Коли хтось нападає на сусідів під будь-якими гаслами, єдиним надійним засобом встановлення миру є поразка агресора. Не замирення. Не компроміс. А саме поразка агресора.
Читайте такожНебезпечне бажання зберегти обличчя Путіну: яке нерадісне дежавю скоро чекає на Україну
Тому пацифіст буде завжди за озброєння та підтримку жертви агресії. А лицемір та блазень – за поступки маніяку.
Перший шлях веде до миру великою ціною.
Другий – тільки до ще більших жертв, можливо, розтягнутих у часі.
Юрій Богданов, журналіст, блогер