Після поразки під Києвом, Харковом, Сумами, Черніговом ра**истам необхідний військовий успіх. Причому, успіх переконливий, про який можна буде дзвеніти по ТБ все життя. А інакше різко з'ясується, що»цар-то не нестоящий".
Знову ж таки, ра**истів підхльостує їх дурнуватий символізм: наближається «День Перемоги» росіян над своїми вчителями — німецькими фашистами. Поруч ДР Леніна, якого теж треба перемагати, так як бункерний фюрер вважає його творцем України. Загалом, зійшлися і календар победобесия, і гороскопні зірки, і щурячі хвости, такі необхідні для окультних ритуалів.
Росія має намір стягнути для участі в битві за Донбас (цифри, зрозуміло орієнтовні):
Збройні сили Білорусі можуть вступити в бій тільки за умови, якщо чаша терезів буде явно схилятися в бік ра**истів.
Україна здатна виставити порівнянне число воїнів, в основному, це досвідчені обстріляні бійці. Наше відставання в авіації і бронетехніці компенсується технічною перевагою в Польовій ППО і протитанкових засобах.
Битва має бути дійсно масштабна, саме це мав на увазі наш глава МЗС Кулеба, кажучи, що бій буде схожим з битвами Другої світової війни. Відповідно, рекомендації мирним жителям по можливості покинути поля майбутнього бою абсолютно доречні.
При зразковій рівності сил вирішальний вплив на результат мають морально-вольовий дух військовослужбовців і оперативно-тактичну майстерність воєначальників. І тут є всі підстави говорити про нашу перевагу.
Українці борються на своїй землі за своє майбутнє. За нами військові успіхи першого етапу війни. З нами-провідні демократичні країни світу. Росіяни ж лізуть вперед на виконання маніакальної волі Путіна і під дурманом своєї оскаженілої пропаганди. Раціональна мета агресивної війни Кремлем так і не була озвучена.
Читати такожЗрівняти з землею Дніпро і повернутися для штурму Києва: який подальший план РосіїЯкщо навіть уявити, що наша оборона на Донбасі буде прорвана, то Україна все одно не капітулює, опір не припиниться. А для Росії поразка на Донбасі стане остаточним крахом у спробі знищити Україну.
Не здивуюся, якщо в разі поразки ра**истів з ймовірним відступом з територій ОРДЛО в Росії зміниться начальник Генштабу РФ - Герасимов чи то сам застрелиться, то йому допоможуть.
Тепер про тактичні побудови.
Командування армією ра**истів - це все та сама фюрерська вертикальна структура. Мінімум ініціативи, всі рішення приймаються в Москві (тому за Бучу та інші військові злочини треба судити саме військово-політичне керівництво РФ). В Україні основні рішення приймає командир на полі бою. І тут спрацьовує та сама унікальна самоорганізація українців, яка проявилася на майданах.
У сенсі планування війни Генштаб РФ не продемонстрував ніяких новацій. Там копіюють рішення фашистської Німеччини-бомбардування мирних міст з метою деморалізації, наступ колонами бронетехніки, спроби в лобову прорвати оборону, не рахуючись з втратами. Навіть горезвісний десант на Гостомель-це теж копіювання операції часів війни в Афганістані.
Наші воєначальники діють помітно гнучкіше. Вони продемонстрували явну майстерність в організації оборонних і позиційних боїв, зберігаючи бойовий потенціал ЗСУ. Це дозволяє розраховувати, що і в плануванні наступальних дій вони проявлять не менші грамотність і — що дуже важливо — креативність.
Все буде Україна!