Ціна газу на АЗС надто мало залежить від рівня його споживання. Ми маємо розуміти наступне - вакханалія з цінами ф'ючерсів на природний газ потягнула за собою всі інші енергоносії, включаючи і скраплений газ як нафтопродукт. Більше того, багато європейських країн, зокрема, у Польщі та Словаччині, опалюють будинки за допомогою газгольдерів скрапленого газу. Тобто домогосподарства запасаються скрапленим газом і протягом зими використовують його для побутових потреб.
Враховуючи, що скраплений газ (свідомо не називаю його автогазом, оскільки в Україні його практично немає, є тільки газ марки СПБТ - побутова технічна суміш пропан-бутану) має рідинну і газову фазу, то зберігати його складно і дорого, бо під час зберігання і перевезення газу він додає у ціні 500 гривень за кожну тонну щодня. В Україні газ завжди в дефіциті, тому що у нас, з одного боку, мало газонаповнювальних станцій (ГНС), які необхідні для його зберігання. При цьому ГНС призначені для зберігання власного ресурсу, тобто для постачання власних мереж учасників ринку, а не для зберігання оптових партій.
Оскільки просто зберігати газ для когось дуже дорого, дрібні оператори користуються спотовою ціновою політикою, тобто з сьогодні на сьогодні. А позаяк ринок газу практично не регулюється, то і ціна його варіюється. Однак, з точки зору економіки, природний запобіжник від підвищення ціни все ж є. Адже якщо скраплений газ як альтернативне паливо починає коштувати більше 60% від вартості бензину А-95, то він стає менш привабливим і після цього стає більш вигідним заправлятися бензином.
Сьогодні, залежно від регіону, ціна за тонну цього ресурсу коливається від 30 до 32 тисяч гривень, у зв'язку з чим виникає парадокс, що в оптовому сегменті газ починає коштувати більше, ніж на маленьких АЗС - відповідно, "маржа" постачальника від цього газу мінімальна. А так внутрішнє споживання за останні два роки збільшилося в кілька разів і перевищило споживання бензину, постачальники не справляються із забезпеченням запитів внутрішнього споживання. Тому нестача палива - всього лише одна з причин високих цін.
Більш вагома причина для високої ціни в тому, що Україна не може вільно регулювати ціни, тому що ми інтегровані світовий простір, де, наприклад, в Європі ціна істотно збільшилася за останні кілька місяців.
Поки Північний потік-2 не буде запущений (до чого, зараз все і йде) і не буде стабілізована кон'юнктурно-політична ціна на газ, яку встановлює Росія в Європі, то і газ на АЗС навряд чи подешевшає.
Тому що причин для зниження вартості газу я не бачу, так само як і немає заробітку при продажу цього продукту.
Відповідно, на ринку нафтопродуктів існує напруга - з одного боку, воно викликане високою ціною, яку поки ніхто не збирається знижувати (тим більше, що нинішня ціна приблизно однакова з ціною в Росії і Білорусі), а з іншого боку - витратами на зберігання і транспортування газу. Трагедії в цьому ніякої немає, треба просто перечекати. Бо якщо газ досить довго зберігати на АЗС, то приходить час, коли його легше "подарувати", адже його продаж стає збитковим.
Читати такожВідновлення запасів і держрегулювання" на коліні": якими будуть ціни на АЗСЗниження споживання бензину можна було б вважати причиною подорожчання газу, тільки якби уряд нарешті прислухався до операторів ринку і переглянув акцизну ставку на бензин,10-13 євро на 1000 л проти 52 євро для газу. Але поки зберігається така різниця в акцизах, до тих пір і ціни змінюватися не будуть. І в цьому випадку скраплений газ як альтернатива перестане бути такою вже привабливою.
Що ж стосується дизельного палива, то в літні місяці склалася загроза ситуативного дефіциту через закриття труби "Прикарпатзахідтрансу", за яким в Україну надходив найдешевший "дизель" у великих обсягах. На ці обсяги все розраховували і ніхто не укладав тривалих терм-контрактів з іншими постачальниками. Але український ринок диверсифікований, тобто в разі закриття одного напрямку і недоотримання на ньому обсягів, оператори ринку, не чекаючи ніяких державних рішень, завжди перестраховуються і шукають альтернативу. Не вийшло по трубі, законтрактувалися морем - трохи дорожче і довше, але перебоїв із паливом тепер немає. Хоча у випадку з контролем держави на цьому ринку були б постійні катаклізми.
Але головний негативний момент у всій цій історії в тому, що за все в будь-якому випадку заплатить кінцевий споживач. Адже всі витрати - збільшення вартості, податки - платить водій на заправці.
Леонід Косянчук, президент Асоціації" Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України", бізнесмен нафтогазової сфери, спеціально для Главреду