Вибір часу для вторгнення в Україну не був випадковим. З одного боку, світ ослаблений пандемічною кризою.
Розрахунок - на мляву реакцію світової спільноти.
Плюс криза лідерства на колективному заході: відхід Меркель і слабкість Шольца, смислові метання Макрона від мало не ліквідації НАТО до особливої європейської системи безпеки.
Відхід Джонсон. Байден - як політик утримує ,але не наступаючий (до речі, зараз стало зрозуміло майже Втеча американців з Афганістану - вони готувалися до війни в Європі).
Загалом, такий плід в Москві вирішили брати. Але була ще одна причина.
У 2021-му році, ВВП України вперше зріс до 200 млрд. дол., перевершивши показник 2013-го.
Читати такожОперація Немезида: як своєю звірячою злобою Росія створила в особі України страшного ворогаТак, багато в чому кон'юнктурне зростання, засноване на ціновому факторі, глобальної інфляції. Але є магія великих чисел. Приріст в 3% на 100 млрд. - 3 ярди, а на 200 - вже 6. Така ж ситуація з витратами на оборону - Україна отримала можливість вдвічі збільшити армійський бюджет.
З урахуванням зростання цін на сировину, наш ВВП цілком міг "роздутися" в найближчі роки до 300 млрд.
У концепції зростання у форматі "великого поштовху" найбільша увага приділяється якраз нарощуванню показника валового накопичення основного капіталу і посиленню" м'язової маси " держави у вигляді ВВП.
На даному показнику ґрунтується парадокс, чому багато країн, що розвиваються, незважаючи на високі темпи зростання (5%+) ніколи не наздоженуть за рівнем життя розвинені, чия Динаміка куди менше (1-2%). Вся справа в базі нарощування ВВП. Одна справа, 5% на 100 млрд і інше - 2% на трлн.
Завдяки сировинному фарту, Україна зуміла зробити стрибок у розвитку, використовуючи світову інфляцію як катапульту зростання. Так, у нас так і не застосували адекватну модель розвитку, але найближчим часом досягнення валового продукту в 300 млрд і оборонного бюджету в 15 млрд стало реальним.
Зараз все в минулому. Війна обвалить наш ВВП до 100 млрд, тобто до рівня 2014-2015... Розвиток восьми років знищено. Тобто спрацювала заздрість і небажання дати нам показати постмайданне зростання.
Схожа історія буде і з Білоруссю, якщо там зможуть розвиватися швидше росіян. І я б порадив казахським колегам бути напоготові: зараз для Казахстану відкривається унікальна кон'юнктурна смуга сировинного зростання протягом найближчих трьох років.
Плюс позитивна демографія.
Якщо провести деолігархізацію і стимулювати за рахунок нафтодоларів внутрішнє виробництво і МСБ, Казахстану цілком під силу обігнати РФ, причому з величезною форою.
Але РФ не пробачить гріха розвитку. З тієї ж причини ніхто не хоче йти з нею в Митний союз і спільний простір: Росія не дозволяє нікому відриватися в розвитку, для чого активно консервує слабкість своїх союзників з метою власного піднесення.
Те, що призошло в Казахстані на початку року - аж ніяк не випадково. Таким чином в РФ превентивно ставили під контроль казахів, готуючись напасти на Україну.
Читати такожУкраїна сильно принизила ПутінаКазахстану потрібно об'єднати зусилля в рамках нового тюркського Союзу, інтегруючись з Узбекистаном, Туркменістаном, Киргизстаном, Азербайджаном і Туреччиною (Таджикистан відходить в зону впливу Афганістану).
Тюркський союз-єдиний з глобальних гравців на даному відрізку історичного часу може кинути виклик РФ.
Тюркський союз стає стратегічним союзником для України, так як саме він виходить в незахищене підчерев'я РФ від Уралу до Новосибірська.
До речі, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан і Туреччина вже підтримали нашу країну. Але сам Казахстан ще на геополітичному роздоріжжі: Китай, РФ, ісламський фактор з Афганістану.
Але тільки з півночі казахам загрожує заздрість і Каїнова війна, як і проти України. Так, в Казахстані мусульмани, але суть біблійної алюзії їм добре зрозуміла.