Будь-який крок по виконанню "Мінська" у трактуванні Росії - це шлях до Союзної держави. Справа в тому, що федералізація України - це найпростіший шлях для Путіна, тому що за допомогою надання особливих повноважень ОРДЛО Росія отримає важіль впливу на Україну з метою її повернення у свою політичну орбіту.
У цьому сенсі фінляндизація, яку зараз так активно обговорюють в Європі - майже те саме, що і федералізація. Адже свого часу Радянський Союз захопив частину Карелії, тут же притягнули туди лідера Комуністичної партії Фінляндії, сформували уряд і вимагали від усього світу визнання цього уряду, який потім вимагав від Гельсінкі об'єднання з Росією.
Приклад Фінляндії дуже схожий на ту ситуацію, яку зараз з Україною хоче провернути Путін. Але взагалі все дуже нагадує Мюнхенську змову 1938 року, коли намагалися досягти миру за всяку ціну, але в підсумку все вилилося у світову війну.
Треба віддати належне Путіну, який протягом 7 років ні на йоту не посунувся у своїх вимогах - від самого моменту підписання "Мінська-2" він наполягає на своїх правилах і за всяку ціну намагається їх протягнути. Єдине, що ми поки спостерігали, так це те, як іноді його сили слабшають і Путін розуміє, що зараз марно йти в наступ, але тоді його окриляють інші вчинки. Наприклад, зараз він вважає, що заручився підтримкою Китаю і тепер може йти у черговий наступ.
Причому наступ на Україну - це фактично наступ на всю Європу. А недавня прес-конференція Путіна з Макроном справляє враження роздачі завдань учителем учневі, який, при всій повазі до статусу Макрона, одразу ж побіг їх виконувати - примчав до Києва і почав говорити, що "Мінську" немає альтернативи і його треба виконувати.
Макрона, якому фактично байдужа доля України (з Росією вона буде, з Європою або нейтральна), можна зрозуміти - йому потрібна політична перемога, інакше він і на виборах у Франції пролетить, і не залишить по собі сліду в керівництві Євросоюзом, де Франція зараз головує. Але для України залишитися без захисту ззовні - подібне до смерті.
Читати такожПутіна остаточно і безповоротно послалиІ саме цього домагається Путін, тому що нейтральну країну легше захопити. Він не залишає жодного шансу Україні спокійно співіснувати з РФ і буде йти до кінця і за всяку ціну заради поглинання України. Адже без нас немає імперії і якщо Україна остаточно "відколюється" від Росії, то навіть казка про Київську Русь автоматично зникає. Тому якщо Київ - мати міст руських буде не в Росії, відповідно, це не можна буде "продати" електорату і тоді з'являється серйозна загроза перебуванню Путіна при владі.
Тому погоджуватися на нейтральність нам не можна за жодних обставин. По-перше, тому, що до НАТО нас ніколи не візьмуть, бо не буде консенсусу серед 30 членів, щоб проголосувати за вступ України, причому через це може дійти до розколу НАТО.
По-друге, навіть США в особі України бачать країну, яка в змозі сьогодні "перемелювати" російську військову машину. Адже хто ще з країн-членів НАТО може сказати, що вони воюють з Росією і стримують її мілітарний чад?
Україна потрібна як країна, яка знаходиться в стані війни з РФ. Але в той же час Україні потрібно шукати шляхи, які дадуть нам гарантії безпеки - це може бути співпраця з Великобританією у вигляді того ж Троїстого союзу УПА, який вони запропонували створити або ж у форматі Люблінського трикутника. Але одні ми проти Росії ніколи не вистоїмо, тому що Росія ніколи від захоплення України не відмовиться.
Олег Жданов, військовий експерт, полковник запасу, спеціально для Главреду