Декілька висновків із бойових дій в Україні останнього тижня.
По-перше, боєздатність російської армії залишається на низькому рівні. Тактичні успіхи, яких вона досягнула останнім часом, пов’язані з підвищенням маневрування боєздатних частин. Фактично росіяни займаються швидким перекиданням своїх боєздатних підрозділів з одного на інший напрями.
Наприклад, після інтенсивного штурму в районі Попасної вони зупинилися та розпочали штурм Сєвєродонецька. За цей же час наші відкинули їх із траси Бахмут – Сєвєродонецьк.
По-друге, одна з найбільших проблем росіян – неефективне управління великими з’єднаннями – на різних ділянках фронту залишається невирішеною. Наші контратаки як під Харковом, так і свіжі в Херсонський області підтверджують нездатність російського генштабу вести управління на широкому фронті. Надмірна централізація не дозволяє військам ефективно діяти на місцях, і вони тільки й чекають команд згори.
Для нас це означає, що Генштаб України застосовує вдалу тактику несподіваних малих контратак в неочікуваних місцях. Тому кількість таких ударів буде збільшуватися.
По-третє, британська розвідка говорить про кризу молодшого офіцерського складу в росіян. Це видно і по перших двох пунктах. Через велику кількість відмовників місяць тому російське командування ухвалило рішення задіювати офіцерів безпосередньо на полі бойових дій, що призвело до значних втрат. Наслідком цього буде ще більша кількість втрат через відсутність нормальних командирів.
Читайте такожПутін поспішає: чому Росія знову погрожує Києву
По-четверте, брак стратегії та ефективного управління будуть закривати «м’ясом». Нас будуть закидати трупами і старою технікою. Ціль – методом орди видавити нас із рубежів.
На жаль, це деякий час буде працювати, оскільки ми відчуваємо брак боєприпасів і техніки. Питання вирішиться з максимальним наповненням нас західним озброєнням. Але на це піде кілька місяців.
Читайте такожПлач над майбутньою могилкою Росії, або Чому у війні з РФ українці можуть померти від сміху
Нагадую, завдання наших ЗСУ – максимально завдавати ворогу втрат і максимально берегти наших солдат. Тому жодні відступи після серйозних боїв не є зрадою. Рубіж за рубежом, втрати окупантів стануть непоправними і вони побіжать.
Але мусимо визнати, що больовий поріг цих втрат у Росії дуже і дуже високий. При 30 тисячах вбитими більшість сучасних армій зупинилися б. Але Путін не цінує людське життя ні чужих, ні своїх.
Віктор Андрусів, стратегічний аналітик, радник голови Офісу Президента та міністра внутрішніх справ