Прем'єр-міністр Денис Шмигаль анонсував запровадження в Україні соцпакетів з накопичувальними пенсіями для бюджетників. За задумом уряду, це стане переходом до повноцінної накопичувальної системи і дозволить збільшити пенсії вдвічі.
Останнім часом було проведено дуже багато атак на впровадження накопичувальної пенсійної системи. Це, ясна річ, робиться в інтересах невеликої групи фінансових компаній, які працюють на фінансовому ринку. Іншими словами, є 10-15 структур, які займаються лобізмом, і, відповідно, хочуть якомога швидше запровадити накопичувальну пенсійну систему.
В Україні стало відмінною рисою, коли ідея, яку потрібно реалізовувати в країні, стає тараном для реалізації максимально токсичних лобістських цілей. Класичний приклад - запровадження ринку землі. В Україні запровадили дискурс про те, відкривати чи не відкривати ринок, хоча в нормальній країні питання було б у тому, як це зробити максимально ефективно для економіки.
Те ж саме і з накопичувальною системою – усі сперечаються про те, що має існувати три рівні пенсійної системи (солідарна, обов'язкова накопичувальна і добровільна накопичувальна), але ніхто не говорить про те, як це зробити ефективно. Все зводиться до того, відкривати чи ні. Природно тих, хто виступає проти токсичного відкриття, відразу зараховують до супротивників реформ, хоча справа тут зовсім в іншому – в тому, що на цьому хочуть банально заробити і дискредитувати саму ідею.
Для правильного відкриття накопичувальної пенсійної системи потрібні кілька передумов, насамперед наявність інструментів для вкладення пенсійних грошей. Ці інструменти повинні бути захищені від інфляції, девальвації, щоб їх не можна було вкрасти і т.д. В Україні таких інструментів практично немає. Єдиним таким активом могла б стати земля - для цього пенсійним фондам потрібно дати виключне право на покупку землі, щоб ті цю землю продавали фермерам й отримували дохід.
Відповідно, земельний потенціал працював би на виплату пенсій українцям у накопичувальній пенсійній системі. Але у нас пішли іншим шляхом, фактично надавши ексклюзив на покупку землі банкам з іноземним капіталом. І оскільки через кілька років відкриється широкий ринок, і в українську землю вкладатимуть іноземні фонди, то земельна рента Україні йтиме на виплату пенсій в Європі та Америці.
Читати такожДесятки тисяч українців отримають підвищену пенсію: кого це торкнетьсяТобто умільці, які зараз перебувають при владі, зробили простий розрахунок. Фонд оплати праці в Україні - 1,5 трильйона гривень, з яких 4% передбачуваних відрахувань в накопичувальну систему - це орієнтовно 60 мільярдів гривень і майже 2 мільярди доларів. Тобто досить велика сума за мірками України.
Природно, виникає питання, коштом чого це робити - або завдяки додатковому фіскальному навантаженню (чого не можна робити в кризу), або завдяки знаходженню внутрішнього резерву в межах чинних податків. Усі ці дії утворюють в бюджеті аналогічну дірку, бо саме стільки коштів буде недоотримано.
Ймовірно, західні куратори наполягають якраз на тому, щоб накопичувальна пенсійна система не була запроваджена коштом додаткових податків - вони дозволяють запровадити накопичувальну систему за рахунок вже чинних. Наші ж умільці вирішили, мовляв, якщо не виходить запровадити для всіх, то зробити її хоча б для бюджетників.
Насправді, тут ситуація унікальна, бо податки, які нараховуються на фонд оплати праці бюджетників і вилучаються з їхніх доходів - це, по суті, перекладання державних грошей з однієї кишені в іншу. Бо держава спочатку виплатила зарплату, а потім забрала частину цих грошей у вигляді податків назад до бюджету.
Відповідно, ідея накопичувальної системи для бюджетників - це спроба зробити в одній з цих кишень дірочку, через яку дорогою з однієї кишені до іншої частина цих грошей зникатиме.
Військових і вчителів вибрали тому, що ці люди підневільні, і навряд чи будуть занадто протестувати. Крім того, в порівнянні з іншими бюджетниками, у них трохи вищі зарплати.
Але головна проблема в тому, що всі ці гроші будуть спрямовані у ручну накопичувальну систему. Адже у нас існує потокова корупційна модель економіки. Чиновники всеїдні, і якщо у них закінчується "їжа" за напрямками, де вони звикли отримувати гроші, то вони терміново вигадують нові. Вся політика нинішньої і попередньої влади зводиться до того, щоб вишукувати нові ренти, вкладати в них політичний капітал і знімати з нього "вершки".
Читайте такожЧому не варто радіти зростанню зарплати до 500 доларівВиходячи з цього, працювати ця система буде просто - буде якась адміністрація пенсійних фондів (куди будуть призначені чиновники), а при них будуть створені наглядові ради. Як працюють останні - ми можемо подивитися за прикладом Укрзалізниці та Нафтогазу. Цей адміністратор акредитовуватиме компанії з управління активами, що теж пов'язано з корупційними ризиками. Гроші, які забиратимуть у вчителів і військових нібито на їх пенсії, будуть практично без їх згоди в "автоматичному" режимі розкидати між своїми компаніями, які вкладатимуть ці гроші в різні фінансові інструменти (в основному - в цінні папери і ОВДП).
ОВДП - це відмінний спосіб виведення капіталу за кордон. Досить згадати, що знамениті "гроші Януковича" якраз були у вигляді українських облігацій.
Тобто, по суті, вийде, що зарплати військових і вчителів підуть за кордон - ніякої відчутної надбавки до пенсії вони не отримають, бо гроші з'їдатимуться величезними зарплатами членів наглядових рад, адміністраторів, комісійними послугами і схемами на ОВДП.
Тобто в кращому випадку їм років через 20 виплатять якусь суму, яка на той час буде практично з'їдена інфляцією, на яку можна буде купити хіба що імпортний фен.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик, спеціально для Главреду