Вакциновані проти Covid-19 українці відтепер матимуть цілу низку привілеїв, так вирішив Кабінет міністрів України. Втім, коли йдеться про примусову вакцинацію чи, так звані, преференції або привілеї для вакцинованих, це порушує питання прав людини. Як би від цього не відбивалася наша влада, але все-таки вона втручається в цю царину і обмежує права невакцинованих.
Складається враження, що медицина зараз перетворилася на релігію, яка не потребує додаткових доказів і роз’яснень. І це при тому, що держава і так провалює комунікативну кампанію по роз’ясненню протиепідемічних заходів громадянам. Відтак, виходить, що уряд і захисники ідеї примусової вакцинації перетворюються на секту свідків вакцини і боротьби з ковідом. Адже зараз фактично не відбувається діалогу, а критикам і скептикам відмовляють у праві висловлювати свою позицію щодо вакцинації.
Так створюється все більше підґрунтя для поширення антивакцинаторських настроїв. В результаті відсоток людей, які не сприймають примусову вакцинацію, збільшується. Збільшується і кількість людей, які на словах начебто сприймають вакцинацію, у статистиці вони зафіксовані як вакциновані, а насправді вони через «сірий» або «чорний» ринок документів купують собі довідки про вакцинацію. Запроваджуючи додаткові методи «повзучого локдауну» та обмежуючи права і свободи громадян, держава збільшує цей ринок і капіталізує його.
Зрештою, через все це в Україні почнуться акції протесту. Тим більше, коли безпосередньо введуть локдаун. Напруга в суспільстві зростатиме, і це позначиться на несприйнятті влади в цілому. До речі, в першу чергу, це позначиться на рейтингу Зеленського, тому що його виборці – це люди, які критично ставляться до будь-яких обмежень та насаджувань, і вони проти будь-яких «зобов’язувалок».
Більше того, очікую, що низка компаній середнього та дрібного бізнесу буде ігнорувати урядові приписи, і потім ці справи йтимуть до суду. А в судах є як різні способи боротьби за свої права, так і різна мотивація суддів (деякі судді також вважають недоцільним запровадження обов’язкової вакцинації).
Читайте такожВООЗ і турбота про здоров'я - це давно вже різні всесвіти
Отже, на нас чекає складний період. Держава при цьому достатньо серйозно ризикує. Йдучи за кальками європейських держав (а досвід показує, що їхній шлях неоднозначний), ми рухаємося шляхом зростання соціальної напруги та її політизації. Адже неодмінно з’являться політичні сили, які виступлять на захист інтересів критиків карантину, локдауну та примусової вакцинації.
До речі, варто зазначити, що проти обов’язкової вакцинації виступають не якісь там «сектанти» чи «маргінали», а філософи зі світовими іменами, відомі політики та громадські діячі на Заході і в Україні. Ігнорувати точку зору цих людей стає все складніше. Тому зводити таку позицію виключно до позиції сектантів чи неадекватів влада просто не зможе. Відмахуватися від цього означатиме збільшувати нерозуміння та поширення антивакцинаторських настроїв.
Читайте такожСтимул для вакцинації: для чого влада озвучила ідею сертифікатів з привілеями
А що стосується запевнень, що у нас не вводитимуть обов’язкову вакцинацію, і що в Україні, згідно з законом, щеплення – це добровільна справа, то з цього приводу розкажу анекдот.
Винайшли вакцину, яка поширюється з літаків шляхом розпилення. Але, зважаючи на те, що вакцинація – справа добровільна, дозволили тим, хто не хоче вакцинуватися, просто не дихати.
Саме так і діє український уряд зараз. Формально вакцинація у нас добровільна, і ми уникаємо слів «примус» або «обов’язкова вакцинація», але по факту у нас саме змушують людей вакцинуватися і обмежують права тих, хто відмовляється.
Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, спеціально для Главреда