Після зустрічі радників лідерів нормандського формату Дмитро Козак повторив майже слово у слово те саме, що і два тижні тому, з чого можна констатувати, що жодних поступок з боку України не було зроблено. І побоювання, що за два тижні на Україну натиснуть з усіх боків, не виправдалися, бо хоч і натиснули, але українське керівництво втрималося від поступок, які повністю дестабілізували би ситуацію всередині країни.
Адже як тільки заходять розмови про імплементацію Мінська у російській трактовці, то навіть серед “слуг” у парламенті одразу починається спротив і незадоволення, не кажучи вже про усю країну.
Ще одна важлива річ - Франція і Німеччина, які брали участь, знаходяться не те, що посередині між Росією та Україною, а десь ближче до України, що, безперечно, добре.
Недобре лише те, що Росія апелює до підписаних Мінських домовленостей, і, спираючись на існуючий текст, чітко заявляє, що там жодного пункту зобов’язань Росії немає. І допоки Україна не розбереться і не дасть юридичної і політичної оцінки Мінським домовленостям, переговорний процес далі не зрушиться. Адже у Росії є письмова підстава і глузливі заяви Путіна про “подобається-не подобається” мають сенс, бо це документ, який Порошенко уклав від імені України. Тобто поступок не було, але і корекції Мінських домовленостей, капітулянтських і катастрофічних для України, теж не сталося.
Це - патова ситуація. Росія використала практично весь арсенал тиску на Україну - економічний, військовою силою. Саме тому Козак і каже, що вирішити ситуацію може тиск з боку “англосаксів” - США та Великобританії. Але вони поки що, на щастя, не хочуть. Тож навіть пряме вторгнення Росії жодним чином не прискорить виконання Україною Мінських домовленостей - навпаки, лише їх перекреслить.
Тим не менш, єдине на що досі розраховує РФ - інформаційно-політичний тиск. Цьому, до речі, сприяють заяви ватажків ОРДЛО про нібито напад України на “трударів Донбасу”, а також спроби блокувати морські порти.
Читайте такожЧи можливий компроміс між Києвом і Москвою?Поки у США залишається можливість розмовляти з Росією, ні про яке вторгнення в Україну мови не може бути. І тут кожен день грає на нашу користь, бо Україну доозброюють, через що шанси протистояти можливій агресії стають більшими, адже чим більше озброюють нас, тим більше зростає “ціна питання” для Росії. Тим паче, що Путін у разі нападу на Україну нападе і на американців, яких в Україні багато і яких почне захищати США.
Тому так, як відбулося у 2014 році, коли світ заплющив очі, а Росія робила усе, що їй заманеться, починаючи з розстрілу своїх територій і завершуючи переходом державного кордону України, більше не буде. І це на користь Україні.
Олександр Кочетков, політичний аналітик, спеціально для Главреду