Оцінюючи ймовірність вторгнення білоруських військ в Україну в найближчі місяці, складно виключити суб’єктивний чинник – божевілля Путіна або Лукашенка, оскільки вони є тиранами і оточили себе людьми, які подають виключно ту інформацію, яка їм подобається.
До того ж, Лукашенко не є самостійним гравцем. Він втратив простір для маневру після того, як забруднив руки по лікоть у крові білорусів після нелегітимних виборів у Білорусі. Тож він не має змоги спиратися на Україну чи Західну Європу та балансувати.
Намагаючись визначити ймовірність участі білоруських військ у війні проти України, ми виходимо з логічних аргументів: що це може дати Білорусі, чи здатна Білорусь зібрати настільки потужні сили, які б становили загрозу для України, чи могла б білоруська армія досягнути важливих воєнних цілей.
Якщо спиратися на логіку, то білорусам у цій війні місця немає.
Втім, Білорусь є країною-агресором з 24 лютого, оскільки вона надала свою територію російським військам для здійснення воєнної агресії проти України. З точки зору міжнародного права і українського законодавства, немає жодної різниці, чи були білоруси на території України зі зброєю в руках, чи ні – вони вже є агресорами.
Чи піде Білорусь на Україну – складно сказати. Росіянам, безумовно, хотілося б не лише розпорошування українських сил. Росія розуміє, що не може зупинити потік зброї, техніки і боєприпасів, які Україні постачають західні партнери, не завдавши удару по західній Україні.
З іншого боку, загроза з боку Білорусі з’явилася буквально одразу, але минуло 150 днів – і білоруси так нічого й не зробили. Напевно, у Білорусі є військові, які можуть прорахувати і передбачити, наскільки безславний кінець на них тут чекає. Факт того, що білоруські війська не рушили в похід на Україну, свідчить про наявність такого розуміння у білоруського командування. Навіть попри те, що білоруси роблять вигляд, що готові воювати, а Лукашенко постійно виголошує свої політичні заяви, покликані продемонструвати, що він є союзником Росії і лояльний по відношенню до Путіна (хоча він є молодшим партнером, який тимчасово обіймає свою посаду).
Читайте такожЧому Лукашенко вже втратив можливість для нападу на Україну
Для Лукашенка безпосередня участь білоруських військ у війні – це сумнівна мета. Адже, таким чином, він просто заскочить на Титанік, а йому навряд чи це потрібно. Хоч Лукашенко і покидьок, але він – доволі розумна людина, тож буде до останнього маневрувати, аби не втягнутися в цю авантюру.
Ця авантюра Росії вже вилізла боком та, сподіваюся, Путіну найближчим часом вилізе також, і він не втримається при владі.
Читайте такожЛукашенко може влаштувати Путіну неприємний сюрприз
Саме тому складно оцінити ймовірність участі білоруських військ у війні. Наразі і у Лукашенка, і у білоруського народу більше логічних причин, аби цього не сталося. Однак цілком може статися і так, що наказ про вступ армії Білорусі у війну віддаватиме не Лукашенко, а хтось інший…
Олександр Хара, дипломат, експерт Центру оборонних стратегій, спеціально для Главреда