Танці з бубном: чи є про що говорити Зеленському і Путіну

Путін піде на зустріч із Зеленським лише у випадку, якщо Україна погодиться на капітуляцію / УНІАН

Україна може зацікавити Путіна такою зустріччю, лише пообіцявши погодитися на капітулянтські сценарії.

Попри те, що у України є маса питань, щодо яких потрібно домовлятися з Росією, зустріч президентів Володимира Зеленського і Володимира Путіна найближчим часом точно не відбудеться. Звісно, якщо не станеться чогось надзвичайного, тобто чогось поганого для нас.

Путін чітко дав зрозуміти, що йому нема про що зараз розмовляти з Зеленським. Адже для нього зараз і так все складається чудово: у світі відбувся шалений стрибок цін на енергоносії, завершилося будівництво Північного потоку-2, у відносинах з Європою все гаразд, є домовленості з США. Навіщо за таких умов Путіну зустрічатися з Зеленським? Що Зеленський може йому запропонувати?

Що з приємного могло б стимулювати Путіна погодитися на зустріч із Зеленським? Таких речей небагато, наприклад, якби світові держави почали тиснути на Росію та висунули б умовою економічного існування Північного потоку-2 досягнення домовленостей щодо транзиту газу між Києвом та Москвою.

А так, Україна може зацікавити Путіна такою зустріччю, лише пообіцявши погодитися на капітулянтські сценарії, наприклад, якщо погодиться на «формулу Штайнмайера» та проведення виборів на Донбасі або на відновлення постачання води в Крим. Звісно, за таких умов Росія з нами буде домовлятися аж бігом. Але це не потрібно Україні, і навіть наша не дуже розумна влада розуміє, що їй кінець, якщо вона спробує утнути щось подібне.

Агресивно тиснути на Україну військовим шляхом Росії зараз нецікаво, адже якщо вона проявить агресію щодо нашої країни, одразу будуть зірвані її домовленості з Європою та США. Плюс – економічна влада в Україні діє таким чином, що ми й самі впадемо, на нас і тиснути не треба, ми впораємося без «допомоги» Росії.

Тим більше, Зеленський наполягає на обговоренні з Путіним тих питань, які Росія вважає закритими, зокрема, питання Криму. Складається враження, що Зеленський так ревно запевняє, що не зустрічатиметься з Путіним, якщо не буде обговорюватися питання Криму, тільки через те, що точно знає: ніхто з ним у Росії зустрічатися і так не збирається.

Читайте такожЯкщо Путін піде на Україну війною, ніхто не стане силою повертати Донецьк і Луганськ

Але український президент намагається створити видимість, що це він відмовляється говорити з російським колегою, якщо порядок денний не буде таким, який влаштовує Україну. Насправді ж про цю зустріч ніхто всерйоз і не домовляється.

Втім, Зеленському є про що поговорити з Путіним. Наприклад, наше керівництво криком кричить, що треба зберігати російський транзит газу через нашу ГТС, тож нам треба домовлятися про транзит, добиватися якихось гарантій або треба шукати варіанти, як зовсім обійтися без російського газу. Крім того, нам потрібно говорити з Росією про ядерну енергетику, адже Westinghouse запрацює ще не завтра, і ми поки що використовуємо російські ТВЕЛи Новосибірського заводу.

Читайте такожЯк Газпром нашими ж руками анулює транзитний договір

Отже, є очевидні проблеми, і потрібно або повністю розривати економічні стосунки з Росією, або домовлятися про критичний імпорт з РФ. Як ці питання будуть вирішуватися – не зрозуміло, бо у нас усе пішло в піар. Українська влада не вирішує нагальних проблем – вона займається чим завгодно: висаджує мільярд дерев на Марсі, відмовляється від кирилиці на користь латиниці та займається іншою маячнею.

Тобто всі розмови у нас про зустріч із Путіним – суто заради розмов. Це спроба нашого керівництва представити себе як більш сильного гравця, який чогось хоче і чогось може вимагати. Але це просто несерйозно.

Олександр Кочетков, політичний аналітик, спеціально для Главреда

Новини заразКонтакти