Лукашенко в обмін на припинення міграційної кризи хоче від Європи скасування санкцій та визнання його законно обраним президентом Білорусі, заявила міністр закордонних справ Естонії Єва-Марія Лійметс. Однак, скоріше за все, європейці не підуть на поступки Лукашенку, тому що його дії – це просто форма політичного шантажу. До того ж, у світі розуміють, що операція з мігрантами – це не лише тиск Лукашенка на ЄС, але й частина гібридного тиску Росії в регіоні.
Якщо Європа не вистоїть перед одним шантажем Лукашенка і поступиться йому, потім неминуче з’являться нові «хотєлки», і це тривати безкінечно. Зокрема, можна навіть не сумніватися, що у Лукашенка виникне бажання отримати нові кредити й нові субсидії. Він не так переймається через політичні санкції, як через закриті для білоруських товарів ринки. Тому його шантаж матиме продовження в багатьох аспектах.
Для Росії операція з мігрантами – це також форма тиску на Європу з метою пришвидшення запуску енергетичних проектів та на Україну щодо Донбасу. Адже для європейців мігранти – це дуже чутлива тема. Якщо Туреччина, а точніше Ердоган, переводить подібні питання виключно у фінансову площину, то тут головну роль відіграє геополітика, хоча може зіграти і питання фінансування, бо начебто 700 тисяч євро виділили під облаштування «табору», забезпечення певних потреб мігрантів і гуманітарної допомоги.
Постає питання – як далі розвиватиметься ситуація, якщо жодна зі сторін не готова йти на поступки. Все просто: мігранти й далі намагатимуться прорватися в Польщу. Тим більше, якщо, як і раніше, буде збільшуватися концентрація біженців на кордоні завдяки тому, що вони прибуватимуть через Росію, а, за повідомленнями польських прикордонників, чимало мігрантів прибуває саме через російські повітряні ворота. Тож мігранти рано чи пізно обов’язково спробують прорватися в ЄС або через польський, або через литовський кордон. Або – вони будуть перенаправлені на Україну.
Отже, ситуація може розвиватися за трьома сценаріями.
Як відомо, одна група мігрантів, яка пробралася на територію України, вже була затримана. І такі випадки виникатимуть дедалі частіше. Скоріше за все, мігрантів будуть точково розвозити вздовж кордону з Україною і перенаправляти до нас. У нас кордон великий, тож вони знайдуть, де можна просочитися: Волинь, Рівненщина, Житомирщина... В будь-якому разі, такого скупчення, як зараз, створювати не будуть, щоб не викликати підозру – вони будуть поступово розмазуватися і розконцентровуватися.
Читайте такожСРСР 2.0 замаячив на горизонті: чи почнеться війна в Білорусі
Отже, Україні не уникнути того, що ці мігранти рано чи пізно опиняться на її території. Бо зараз вирішення проблеми з мігрантами заходить у глухий кут, і з часом Лукашенко втратить контроль над ситуацією. Мігранти ж не будуть все життя жити в логістичних центрах чи на кордоні. Питання доведеться якось вирішувати, щоб ці люди кудись їхали, адже їх присутність означатиме нестабільність для Білорусі.
Потрапивши на територію України, мігранти не будуть тут осідати – вони будуть рухатися далі в сторону угорських, польських, словацьких і румунських кордонів. Їхня ціль – не Україна, а Західна Європа. В Україні їм лишатися не цікаво, тож наша країна розглядається ними як суто транзитна територія.
Поява мігрантів у нас означатиме створення маси проблем для тих регіонів, де вони перебуватимуть. Зокрема, це неминуче буде створювати напругу, погіршуватиме криміногенну обстановку, почастішають крадіжки й розбої, ставатимуться зіткнення з місцевими жителями. Для місцевої громади це буде суттєвий подразник.
Анатолій Октисюк, політичний експерт аналітичного центру DemocracyHouse, спеціально для Главреда