Росія змінює тактику ракетних обстрілів.
За останні дві доби чотири рази "прилітало" по нафтобазах і складах ПММ. Ну і додамо обстріл Лисичанська. Росіяни, випробувавши на собі що таке проблеми з логістикою, намагаються в міру своїх сил влаштувати те ж саме Україні. І мета не тільки в тому, щоб перешкодити постачанню ЗСУ. Хочу нагадати, що в країні починається посівна. І сільгоспвиробники є найбільшими сезонними споживачами палива. Другий великий-УЗ, про важливість якої зараз згадувати зайве. І, вже в останню чергу, автотранспорт, а це доставка товарів.
На даний момент критичного збитку (в масштабах країни) РФ не завдала. Але, давайте поставимо собі питання-чи можливе гарантоване прикриття всіх великих складів палива (а вони є в кожній області)?
Або ж оцінимо географію останніх ударів (яка підтверджена зведеннями нашого Генштабу та обласних адміністрацій). Очевидно, що Кремль намагається створити проблеми із забезпеченням по лініях Львів-Рівне-Житомир-Київ і Луцьк-Рівне-Житомир-Київ. Це спроба убезпечити своє Поліське угруповання від потужного флангового удару з боку Житомира та Овруча. (точніше-відтягнути момент такого удару).
Однак, не варто зациклюватися виключно на військовій складовій. Спроба Кремля створити перебої з поставками палива під час посівної, обмежує можливі експортні прибутки України від продажу зерна та сільськогосподарської продукції. І, тут варто відзначити, що, наприклад, по пшениці Україна і РФ — прямі конкуренти на світових ринках.
Тому логічна друга група цілей-склади з продовольством. Це, помножене на спробу створити проблеми з ПММ (у тому числі для УЗ і сільгосппідприємств) ускладнює переміщення товарів сьогодні (пам'ятаємо, що війна ще й економіка: експорт та імпорт важливі) а так само зменшити обсяги продовольства з якими Україна може виходити на світовий ринок в кінці 2022 - початку 2023 року. (А наприклад, по зерну ми прямі конкуренти з РФ).
І, нарешті, третя складова - загальне збільшення ракетних ударів. Причому, з великою часткою ймовірності можна спрогнозувати розширення географії.
У чому задум Кремля? Довгострокові перспективи відкладемо і зосередимося на короткострокових.
1. Навіть якщо допустити, що всі уражені нафтобази були повні палива, це не створить проблем сьогодні і зараз. ВСУ, трейдери мають власні запаси. Але, якщо не буде їх поповнення (на що розраховують у Кремлі), певні труднощі можуть виникнути через 7-10 днів.
2. Розширення географії обстрілів також не викличе миттєвої паніки серед населення. Негатив буде наростати ті ж 7-10 днів, а потім зменшиться — люди звикнуть до нових реалій.
3. І тепер дивимося третю складову. Це перекидання сил і засобів з найближчих до України регіонів у приазов'ї сьогодні. Але і спроба проводити концентрацію військ на території Білорусі, на Харківському та Сумському напрямках. Однак, перекидання військ, комплектування частин резервістами займає час. Близько 2-х тижнів. Один тиждень вже минув. Залишаються ті ж 7-10 днів.
Читати такожКремль змінює цілі: чому вже ніхто не завадить Україні повернути Донбас і КримТепер що робить і що може робити Україна.
1. По складах ПММ. Певні рішення вже прийняті і виконуються. Тому надії росіян на те, що одним ударом по «нафтобазі» вони будуть завдавати максимальної шкоди на обраній території, з кожною годиною все більш примарні. Реальні доступні ЗСУ обсяги палива доведеться пошукати. А потім (пам'ятаєте мультфільм про» Простоквашино") - ще день побігати, щоб фото віддати.
2. Українські сили ППО (які нібито знищені)» набили руку " на відстеженні і знищенні російських ракет. Що, думаю, стало сюрпризом не тільки для росіян, а й здивувало наших західних партнерів — адже досить старий парк ЗРК, що стоять на озброєнні України не (був) призначений для вирішення таких завдань.
3. Питання паніки і негативу в суспільстві. Це питання комунікації. І тут необхідно шукати нові підходи. Стандартні шаблони, в які забивається суха інформація (наприклад, зведення ГШ) не враховують емоційний стан аудиторії. Необхідні додаткові формати. Тут треба думати що і як.
4. Комунікація на зовнішніх ринках. Ми повинні говорити про спроби РФ створити проблеми гуманітарного характеру в тилових регіонах України і викликати дефіцит продовольства на світових ринках в кінці 2022 року. Останнє може спровокувати зростання напруженості в ряді регіонів і буде використано Кремлем як привід початку діалогу про пом'якшення (скасування) санкцій.
В українських інтересах не дати реалізуватися кремлівським планам: як короткостроковим (створення проблем з ПММ сьогодні), так і середньостроковим (обмежити експортні можливості України в кінці 2022 і створити базу для торгу про зняття санкцій з РФ).