Про відтік заробітчан почали писати журналісти, зокрема про те, що українські вчителі активно виїжджають за кордон. Насправді ці процеси відбувалися і раніше, бо треба заробляти гроші.
У 2020 році такі країни як Португалія, Іспанія, Італія опинилися практично зачиненими через коронавірус у той час, як Польща і Чехія, куди так само активно українці виїжджають на роботу в рамках трудової міграції, практично не закривалися. Лише торік Польща видала для українців 1,8 мільйона запрошень на роботу – тобто ця кількість майже тотожна із тим, що видавалось у минулі роки (що також свідчить про те, що ситуація кардинально не змінилася).
Кількість перерахованих грошей у 2020 році виявилась на 200 мільйонів більшою, ніж у 2019, що також підтверджує той факт, що трудова міграція, принаймні, не зменшилась.
У Європі найбільший попит мають айтішники, лікарі, фахівці банківської сфери і страхування, але українці, які їдуть працювати за кордон, воліють заробляти гроші вже сьогодні, а це можливо лише за умови роботи у сфері фізичної праці. Саме українці працюють у сфері сільського господарства, на будівництві, виробництвах, переробній галузі і навіть на складах. І незважаючи на коронавірусні обмеження, бажання роботодавців у Польщі та Чехії наймати українців не зменшилось.
Підвищення зарплат у Європі базується, у першу чергу, на економічному зростанні. У 2020-2021 мінімальна заробітна плата у Польщі збільшилася на 200 злотих, а 2022 вона підвищиться ще на 200 злотих. І цей процес підвищення продовжуватиметься і надалі, бо це пов’язано із демографічною кризою – кількість працездатного населення зменшується, а кількість молоді не відповідає запитам економіки, що зростає. Тож це – найкращий час для того, аби залучати до себе трудових мігрантів з інших країн.
Читайте такожЧому не варто радіти зростанню зарплати до 500 доларівЗважаючи на це, у подальшому українці, які мають можливість працевлаштуватися у країнах Європи і бачать зовсім інший приклад існування суспільства, соціальні відносини і результат від сплати податків, відповідно, обиратимуть переїзд і залишатися у європейських країнах на постійне місце проживання.
За прогнозами демографів, до 2030 року кількість працездатного населення скоротиться на 3 мільйони осіб і якщо додати до цього тих, хто виїздить з країни, то, як наслідок, ми отримаємо ситуацію, коли не вистачатиме робочих рук для підприємств, що існують сьогодні. І тоді з’явиться питання про те, хто інвестуватиме гроші в Україну.
Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, спеціально для Главреду