Очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що існують ризики залучення "третіх країн" до війни з Україною у разі отримання Києвом американських РСЗВ.
Було враження, що цією фразою Лавров говорив про залучення країн, які воюють проти Росії. Тому що визнати, що “друга армія світу” програє українській армії, якої в уяві РФ не існує, незручно.
І Лавров, і Путін, і Патрушев вже давно розповідають, що проти них воюють НАТО і в даному випадку вони знову вирішили пригрозити. Від початку війни тільки Лавров вже восьмий чи дев’ятий раз погрожує країнам НАТО тим, що їм “аукнется за то, что они поставляют оружие и воюют в Украине”.
Але ра**истів вже давно ніхто не боїться. Ані Словаччина, ані країни Прибалтики ні Чехія страху не виявляють, а Польща, навпаки аж напрошується - мовляв, спробуйте, покажіть, що у вас лишилося і якраз домелемо остаточно.
Тож це - більше виправдовування перед росіянами того, що вони тут воюють і програють. Бо залучення інших армій і структур провалюється. Заяви про те, що в Україні воюватиме Хезболла і сюди примчаться 16 тисяч сирійців вилилися у те, що вдалося залучити лише 350 осіб. Причому їх привезли не з Сирії, а знайшли у себе, бо більшість з них були використані для створення прикордонної кризи у Білорусі. Відтак, скоріше за все, більшості з них вже немає в живих.
Навіть задіяти фейкові утворення, які визнає тільки Росія, теж не вдається. Наприклад, вояки з Південної Осетії прибули і подивилися, що сталося з абхазами, після чого швиденько пішки, навіть без техніки пішли в бік Цхінвалі. Також була спроба здійснити великий набір найманців, але і вона не спрацювала - гігантських черг з афроамериканців, які показували в Аддіс-Абебі чи Джибуті, в Україні так і не побачили.
Відповідно, лишається тільки Білорусь. Але Україна утримує певну кількість військ і озброєнь уздовж всього білоруського кордону. Якщо вони раптом наступатимуть, шансів у лукашенківської інвазії не буде і Лукашенко це чудово розуміє. І тому він крутить хвостом як тільки може, аби не дати Путіну як можливості перебрати контроль за своїми збройними силами, так і того, щоб він його дотиснув.
Єдине, що може робити Лукашенко - створювати деяку військово-тактичну перевагу для Москви тим, що він то проводить маневри у Гомельській області, то переміщає війська, чим змушує Україну тримати тут військових і цим відтягувати людей від основних фронтів на сході і півдні.
Однак імовірність нового наступу на Київ існує завжди, питання лише у тому - чим і як його проводити. У кінці лютого у бік Києва немудрими способами під немудрим командуванням було кинуто усю російську військову “еліту” і її вже фактично немає. Взяти Київ тоді не вийшло.
А зараз, коли українські військові вже чогось навчилися, і зараз створюються відповідні оборонні рубежі, на яких буде зупинено ворога. Тим паче з урахуванням того, що Росія воює розконсервованою іржавою технікою, шансів на результативний наступ у Росії вже немає.
Читайте такожЛави армії Путіна рідішають: чому буряти і чеченці скоро побіжать з УкраїниТож ця погроза Лаврова спрямована на те, щоб налякати українську армію для того, щоб вона відтягнула певну кількість військ ближче до Києва і зменшити опір на Сході, де найбільше пруть московити.
Тарас Чорновіл, політичний аналітик, колишній народний депутат України, спеціально для Главреду