Щоб зрозуміти те, що відбувалося в Україні протягом останніх чотирьох місяців у зв'язку з нібито загрозою "вторгнення Росії" і початком широкомасштабної війни, потрібно зробити кілька попередніх зауважень.
Розвиток держав в умовах ринкової економіки, тобто в умовах вільного руху товарів, капіталів і робочої сили між країнами і вільної конвертації валют, вирішальним чином ґрунтується на довірі інвесторів, кредиторів і взагалі бізнесу, а також громадян, до збереження політичної стабільності в країні і довірі до економічної політики влади. Це відбувається тому, що при названих умовах кожен суб'єкт економічної діяльності самостійно оцінює ризики своїх економічних втрат і самостійно приймає рішення про доцільність продовження цієї діяльності в умовах зростаючих ризиків. Тому держави з ринковою економікою, до яких належить і Україна, вкрай вразливі до проведення проти ними так званих інформаційних воєн, націлених на зміну поведінки суб'єктів економічної діяльності та підрив економіки країни. У відомому сенсі, "інформаційні війни" стали замінником традиційних воєн, особливо у випадках, коли сторонами конфлікту є ядерні держави.
Особливість ситуації в Україні протягом вже декількох місяців полягала в тому, що інформаційну війну з дестабілізації України почали і інтенсивно вели країни Заходу, члени НАТО, перш за все США і Великобританія, - ті, кого українська влада називає "нашими друзями і партнерами". Суттю війни було нагнітання загрози "вторгнення" Росії з використанням авіаційних і ракетних ударів, бронетанкових військ, окупації України. При цьому керівництво Росії з тією ж регулярністю спростовувало підготовку до "вторгнення" в Україну.
Це мало важкі економічні та інші дестабілізаційні впливи. Президент Володимир Зеленський у своєму недавньому відеозверненні заявив, що протягом січня на тлі заяв про можливе вторгнення РФ, які звучали на Заході, з України "втекло" 12,5 мільярди доларів капіталів, почав падати курс української гривні. При цьому і українська розвідка, і український президент, і міністр оборони майже щодня стверджували, що за об'єктивними даними спостереження ніякої загрози нападу Росії немає - не формуються відповідні ударні групи, немає підвезення боєприпасів, розміщення військ і так далі. Тобто те, що робив Захід по відношенню до України, мало характер економічної диверсії, націленої на підрив української економіки.
Зеленський загалом правильно вчинив, коли публічно не погодився із заявами Байдена та інших лідерів іноземних держав і закликав не панікувати. І у зв'язку з цим великої паніки в Україні і не було - люди не товпилися біля банкоматів, а у магазинах не вимітали залишки продуктів. Тобто люди не повірили заявам Заходу, але оскільки у ці заяви повірили представники західного бізнесу і кредитори, то збиток для України був і ще буде вагомим і довгостроковим.
Цілком можливо, що те, що сталося, було засобом політичного тиску на Зеленського з метою змусити його виконати Мінські угоди в повному обсязі. І в України немає виходу - лідери Німеччини, Франції, США вже неодноразово вголос заявляли, що альтернативи "Мінську" немає і Україна зобов'язана його виконувати, тому що на цьому ж наполягає і РФ. Тому затягування ухвалення рішень Україною викликало ось таку форму, по суті, західних санкцій, коли нам показували, що якщо ми будемо неслухняними, нас просто збанкрутують.
І я б не здивувався, якби виявилося, що вся ця інформаційна війна проти України і штучна загроза війни з Росією були узгодженою між Росією і Заходом акцією з примусу українського керівництва до виконання "Мінська". Побічно це підтверджується недавньою заявою канцлера Німеччини Олафа Шольца після особистої зустрічі з президентом Зеленським про те, що Зеленський вже готовий внести в Раду законопроекти, націлені на виконання політичної частини Мінських домовленостей.
Головне, звичайно, відбувається не навколо України і від нас приховано. Світ переживає розквіт таємної дипломатії. Триває геополітичний переділ світу. Для Заходу життєво важливо, щоб не відбувся намічений військово-політичний союз між Китаєм і Росією, щоб Росія не передала або не продала Китаю технології виробництва гіперзвукової зброї та інших озброєнь, у яких Росія є світовим лідером. Тут інтереси України для Заходу не важливі. Україна - усього лише підконтрольний об'єкт, яким можна торгувати, посилюючи переговорні позиції Заходу в переговорах з Росією. А ось для Росії Україна вкрай важлива. І заради того, щоб Україна не вступила в НАТО і Євросоюз, щоб вона стала, як мінімум, нейтральною і позаблоковою, свого роду "буферною зоною" між Заходом і Росією, Росія готова на серйозні поступки Заходу.
Тому не випадкова нещодавня заява президента Зеленського про те, що деякі країни Заходу хотіли б, щоб Україна сама відмовилася від претензій на членство в НАТО. Як не випадковою була і заява посла України у Великобританії В.Пристайка в інтерв'ю радіостанції BBC про те, що для запобігання війни з Росією Україна може відмовитися від членства в НАТО.
Важливо, що всі сторони зуміють зберегти своє обличчя: Захід в черговий раз продемонструє свою звичайну "непохитну рішучість" в підтримці України і "не поступиться вимогам агресора". Україна, в свою чергу, і не подумає відмовлятися від претензій на вступ до НАТО і не буде вносити зміни до своєї конституції, а просто перенесе цей вступ, наприклад, з нинішнього 22 року на наступне 22 століття. Росія ж задовольниться "всього лише" виконанням Україною Мінських угод, запуском Північного потоку-2 і перетворенням України на буферну зону.
Підтвердженням можливості саме такого перебігу подій є останні новини: Росія оголосила про завершення чергових планових навчань на заході країни і повернення військ до місць постійної дислокації. Міністр закордонних справ України Д. Кулеба оголосив про великий успіх потужної української дипломатії, яка за підтримки західних партнерів змусила Путіна відмовитися від "вторгнення". Держсекретар США Блінкен оголосив про надання Україні гарантій США на суму 1 мільярд доларів за черговим західним кредитом, валютна паніка стихла і курс гривні почав відвойовувати позиції.
Президент США Байден і західні розвідки теж вміють зберегти обличчя: західні ЗМІ починають сурмити про Велику Перемогу Байдена і Заходу в цілому, які зуміли протягом чотирьох місяців інформаційної війни залякати Росію "пекельними санкціями" і запобігли найбільшій війні в Європі. Байден особисто, на сьогодні, стає, мабуть, головним претендентом на Нобелівську премію миру за 2022 рік. Ну якщо, звичайно, на ту ж премію не претендуватиме Д.Кулеба (це – жарт). Крім того, список західних лідерів-претендентів на премію, досить великий - тих, хто літав до Москви і вмовляв Путіна "не вторгатися".
Можливо, головним фронтом інформаційної війни, що завершується, був економічний - під весь цей шум фейків, що нагнітаються, про війну, що загрожує, Україні інтенсивно "впарювали" величезні обсяги всяких озброєнь. І не безкоштовно, а в кредит, ми купували і купуємо зброю, в тому числі вживане, в тому числі колишнє советсткое, в тому числі з закінченими або закінчуються термінами зберігання, і залишився від Афганістану.
Начебто і відмовитися незручно було, та й "не патріотично", тому що про нас "піклуються". Тому вже з оплатою в рахунок люб'язно наданого Британією кредиту замовлені і військові кораблі у Великобританії на 1,7 мільярда фунтів стерлінгів, і в рахунок турецького кредиту - корвети у Туреччині, не кажучи вже про інтенсивні постачання інших озброєнь.
Загалом-то, Захід вирішує цим свої проблеми - зокрема, щойно Євросоюз ухвалив рішення про надання кредиту Україні в 1,2 мільярда євро, так одразу ж прагматичний і енергійний французький президент Макрон приїхав до Києва і умовив Зеленського купити на 900 мільйонів євро тепловозів виробництва французької компанії Alstom, від покупки яких нещодавно відмовилася Аргентина. Притому, що Україна має всі компетенції, досвід і виробничі потужності для виробництва власних тепловозів. Тому отримані кредити Україна не зможе використовувати для розвитку власної економіки або збільшення держзамовлень для української промисловості.
Читайте такожЗахід, не будьте боягузами і зрадниками!Україні час братися за підрахунок збитків, завданих інформаційною війною заходу. Польоти літаків в Україну тепер відновляться. Західні дипломати, які ймовірно, ще не встигли розпакувати свої валізи у Львові, вже сьогодні почнуть повертатися до Києва. Але ось інвесторів і виведені капітали швидко повернути не вийде. Швидше за все, інвестори віддадуть перевагу інвестуванню в країни, над якими не проводяться настільки жорстокі експерименти. Економіка України зазнала і ще зазнаватиме великих втрат, але стабілізується.
Але нам усім ще належить аналізувати далекосяжні політичні наслідки того, що сталося. Тому що Захід своїми діями підірвав основний наратив української офіційної пропаганди останніх років - твердження, що Україна веде війну з Росією. Тепер з'ясувалося, що Росія ще тільки збиралася напасти на Україну, але Захід цьому завадив. Логічно виходить, що Росія не є стороною конфлікту на Донбасі, а значить, це внутрішній український конфлікт. Так Захід разом з Росією прагне посадити українське керівництво за стіл прямих переговорів з лідерами так званих ОРДЛО. Швидше за все, українській владі і далі доведеться виконувати умови Заходу, тому що Україна не може одночасно протистояти і Росії, і Заходу.
Нам належить жити в новому для нас світі. За Україну взялися серйозно. "Велика угода" між Росією і США (колективним Заходом), на яку довго чекали, за всіма ознаками наближається до завершення. У тому числі - за рахунок України.
Віктор Суслов, заслужений економіст України, екс-міністр економіки України, спеціально для Главреду