Ще не всі встигли обговорити статтю заступника голови Радбезу РФ Медведєва, в якій він пояснив, чому контакти з нинішнім українським керівництвом не мають сенсу, як буквально через добу пролунала заява прес-секретаря президента РФ Пєскова про те, що порядок денний імовірної зустрічі Путіна та Зеленського відрізнятиметься від порядку денного зустрічі «нормандської четвірки». Тобто фактично один сказав, чому Путін не зустрічатиметься з Зеленським, а другий назвав цю зустріч імовірною.
Втім, ці заяви не протилежні, а скоординовані і мають чітку мету. Та давайте по черзі розглянемо їх.
Першу з них озвучив ерзац-президент РФ Медведєв, тобто відставний, фактично списаний в утиль чиновник. Його стаття посіяла інтригу: Росія не хоче розмовляти з українським керівництвом і не бачить для цього підстав. Крім того, Медведєв звинуватив українську владу в тому, що вона – «нацистська»: він написав про «євреїв-нацистів» на прикладі Зеленського (для такого формулювання потрібно мати багату фантазію!). Тобто Медведєву дали можливість писати що завгодно, але стаття публікувалася за погодженням із російською владою, а тому вона не є висловленням особистої позиції Медведєва.
Таким чином, була опублікована образлива і відверто зневажлива стаття про українську владу.
Варто зазначити, що я собі теж дозволяю зневажливо висловлюватися про Зеленського, але він є людиною, яка обіймає посаду президента країни, громадянином якої я є, тож я на цю критику маю право. А от громадянин РФ Медведєв критикувати українську владу права не має.
Тим не менше, після цієї статті розпочалася широка дискусія.
Але раптом з’являється «Мендель російського розливу» – Пєсков – і коментує ймовірність зустрічі Путіна і Зеленського та порядок денний переговорів у нормандському форматі.
Читайте такожСтаття Медведєва: якого "адекватного" керівництва України готовий терпляче чекати Кремль
Фактично один запустив провокацію, а інший – запропонував українській владі лазівку. Але це – пастка, дуже дешева гра. Гра зводиться до того, що спочатку пролунала категорична заява про неможливість переговорів, а потім її пом’якшили – мовляв, говорити, в принципі, президенти можуть, але будуть дуже специфічні теми.
А паралельно рефреном лунають слова Путіна про те, що Росія готова обговорювати з Україною багато питань, але серед них точно не буде питання Криму та точно буде питання про прямі переговори Києва з лідерами «ЛНР» і «ДНР».
Допоки не зрозуміло, чи заковтнула Україна цю наживку, Путіну немає сенсу робити якісь заяви з цього приводу. Ця стаття і ця заява – продумані кроки. В Росії просто так ворони не каркають.
Отже, насправді Росія готова говорити з українською владою, але лише за умови, що буде той порядок денний, який влаштовує Кремль, але є неприйнятним і вибухонебезпечним для України. Зеленський надто часто говорив про те, як сильно хоче зустрітися з Путіним. От і розпочалася певна психологічна гра, на яку, сподіваюся, Зеленський не купиться.
Тарас Чорновіл, політичний аналітик, експерт із питань зовнішньої політики, колишній народний депутат України, спеціально для Главреда