Подивився репортаж про святкування Дня Незалежності.
Ну, що стосується шоу, то ми якщо не попереду планети всієї, то явно не відстаємо. З економікою б так - то пів Європи давно б просилися до нас приєднатися.
Промова президента Зеленського була непоганою, у нього більшість промов — правильні і яскраві.
Театралізоване дійство, що символізує історію України - неоднозначне, але це оригінально, свіжо і професійно виконано. А фінал дійства з дівчинкою і військовим — емоційно бездоганний.
Читати такожУкраїна відбулася: чому підсумки 30 років незалежності не дають приводу для скигленняНа військовому параді наша влада всіляко прагнула продемонструвати, що з нами бойові можливості НАТО. Укупі з проведенням представницької Кримської платформи це дуже правильно. Тому що наочно і переконливо, російські пропагандисти оцінять. Це не путінські мультики про вундервафлі, які спростовують закони фізики.
Організатори параду намагалися по максимуму продемонструвати саме те, що з'явилося за час незалежності. Тому Хрещатиком проїхалися навіть пересувні лазні та квадроцикли з прикордонниками. Але при всьому цьому яке відношення до військової потужності мають поліцейські на патрульних машинах і мотоциклах, я так і не зрозумів.
І про президента Зеленського. ВАЗ явно щиро співпереживає, щиро співчуває, щиро пишається, змахуючи щиру непрохану сльозу. Але, як на мене, це реакція і поведінка фронтмена, а не Головного сценариста і режисера того, що відбувається з Україною. Сценарій пишеться і реалізується іншими людьми, занадто часто вони знаходяться поза Україною.
Саме про це треба думати в День Незалежності. Якщо ми хочемо, щоб незалежність України стала реальністю, а не чисто святковим шоу.