Навіщо Кремлю потрібно було так грубо проводити вибори до Держдуми? Адже авторитарній потужності влади Кремля не чинила опір жодна політична сила, а російська опозиція була розгромлена, придушена і практично зникала з політичного поля.
На цих виборах до Держдуми російська влада, без жодного видимого приводу, кинула всю міць, весь арсенал політичної боротьби з ледве живим супротивником. У хід було кинуто все: брутальна зачистка електорального поля від конкурентів, масова фальсифікація роботи виборчих дільниць, прогнозований підрахунок голосів у ЦВК, голосування вдома, квазіелектронне голосування, жорстка цензура ЗМІ, аж до успішного тиску на міжнародні цифрові платформи типу Фейсбук, Ютуб і телеграм-канали, і багато іншого. Російська влада могла б отримати той же результат виборів до Держдуми легшими і елегантнішими методами, їй нічого не загрожувало, але вона вибрала демонстративно жорстку, важку модель поведінки з російськими виборцями. До того ж Держдума Росії давно перестала бути місцем політичного представництва або місцем сили, де приймаються доленосні рішення.
Ба більше: навіщо Кремлю потрібно було синхронізувати люті спроби посварити країни Європи з відкрито авторитарним способом проведення виборів в Росії і газовим шантажем країн ЄС? Все зійшлося в один час.
Куди і навіщо поспішає Кремль, адже йому ніхто не загрожує й у нього все під контролем. Отже, справа не в зовнішньополітичних проблемах Росії, а внутрішньополітичній ситуації.
Цілком ймовірно, Кремль ухвалив системне рішення обнулити не тільки модель політичного управління країною, а й радикально обнулити зовнішню політику Росії, зручну для «нового «політичного режиму влади. Це дозволить Кремлю активно використовувати будь-які зовнішньополітичні проблеми Росії для зміцнення внутрішньополітичної влади. Досвід використання Кремлем горезвісного "українського питання" для зміцнення політичного режиму здався російській владі дуже вдалим. Методи гібридної війни довели Кремлю свою ефективність.
Ймовірно, обнулення зовнішньої політики Кремля насамперед торкнеться Європи, а не США або Китаю. Кремлю здається, що Європа слабший і зручніший супротивник Росії, ніж США чи Китай.
Читайте такожПенсія для Лаврова і жодних суттєвих змін: що чекає на Росію після виборів до ДерждумиГазовий шантаж, продавлювання СП, повільне поглинання Білорусі, окупація Криму і Донбасу, стравлювання країн ЄС, відкрито авторитарні, нестандартні вибори в Росії, шантаж Прибалтики, підкуп частини європейських політиків, кібервійна, інформаційна війна проти європейських супротивників Кремля, поява російських ПВК в зоні впливу Франції в Африці - все це елементи нової зовнішньої політики Кремля в Європі.
Європа відчуває наступ Росії і вже намагається чинити опір, поки на рівні грізних резолюцій Європарламенту, але сили нерівні.
Але чого, зрештою, хоче домогтися Росія на європейському континенті, поки неясно.