Від саміту НАТО у Вільнюсі не слід очікувати нічого революційного. До нього слід ставитися як до робочого процесу, який далекий від завершальної стадії. Ми почуємо там чергові обнадійливі заяви. Більшість країн висловиться за те, щоб Україна стала членом НАТО, але у невизначеному майбутньому. Певні країни, звісно, будуть висловлювати застереження, сумніви та зауваження. Але жодної конкретики – ні по термінах, ні по шляхах вирішення проблеми. Безумовно, ми вкотре почуємо і про те, що країну не можна приймати в члени Альянсу, якщо на її території триває відкритий збройний конфлікт, бо такий пункт є в Статуті НАТО, наприклад, про це точно говоритиме Угорщина, а також певні застереження будуть висловлювати Італія, Франція та ще декілька потужних європейських країн.
Хто такий Олександр Кочетков
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.
Що на саміті може бути справді цікавого для нас? Загальна позиція саміту буде обнадійливою, але не конкретною. Деякі країни, зокрема, США та Великобританія, навіть можуть запропонувати Альянсу укласти окремий договір між Україною і НАТО – про асоційоване членство або щось інше вигадають. У Статуті такого немає, але спеціально для України може бути створений механізм, який дозволить гарантувати безпеку нашої країни ще д того, як вона стане членом НАТО. Такі пропозиції цілком можливі.
Втім, усі розклади по НАТО і рішення членів Альянсу напряму залежать від ситуації на фронтах, а точніше від успіху нашого наступу. Чим успішнішим він буде, чим більше кілометрів ми пройдемо за лінію оборони ворога, чим більше ворожої живої сили і техніки ми знищемо, тим більш сприятливою для нас буде позиція членів Альянсу. Тобто позиція НАТО буде проєкцією наших успіхів на полі бою.
Олександр Кочетков, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
