Секретар Радбезу РФ, головний російський "яструб" Патрушев нещодавно заявив, що в Україні "в будь-який момент може полихнути так, що мільйони українців побіжать шукати притулку в інших місцях". Росія надто багато уваги приділяє тому, що відбувається в Україні, а тому не поміча власних проблем.
Тільки-но в Росії розпочнеться серйозна економічна криза (а вона неминуча, тому що російська економіка не розвивається нормально), виникнуть проблеми з харчами та почне падати рівень життя, в РФ "полихати" буде скрізь. При цьому, звісно, фінансувати будуть центр, столицю, тому що всі революції робляться там. Відповідно, проблеми почнуться по російських недофінансованих околицях. Хоча у РФ є такі околиці, які можна не фінансувати і не боятися, бо до Москви вони не доберуться, і все, що там відбувається, не надто цікаво. А є такі околиці, які трошки ближчі до центру і більше пов'язані зі столицею – саме вони й становитимуть основну загрозу внутрішньому спокою в РФ.
Так само відбувалося в Радянському Союзі. Згадайте хоча б страйки шахтарів, які серйозно підірвали СРСР, зупинки крупних підприємств тощо. Все це невдовзі почне відбуватися і в Росії.
Наприклад, уже зараз там відбувається банкрутство "Роснано", яке раніше було надзвичайно розпіареним, закриття автомобільних заводів (один завод, де робили "лади", зупинився на невідомий термін, інший, де роблять "уазики" – майже знищений, кажуть, йому лишилося два-чотири роки) тощо. Якщо такі великі підприємства будуть зупинятися, фінансування регіонам не вистачатиме, і людей переведуть на голодний пайок. От тоді у Росії стане можливим будь-що…
Тож сценарій, коли щось має "полихнути" – російський, а не український. Це мрії Москви про майбутнє України і доля, якої вона нам бажає. Але, як кажуть, не рий іншому яму, бо сам у неї впадеш.
Крім того, Росії варто пильнувати за певними своїми територіями, аби вони не відійшли комусь іншому чи не пішли у вільне плавання. Наприклад, Сибір. Китай забере Сибір у Росії, але не зараз, а трохи згодом. Це відбудеться при загальній кризі в РФ. І поки що важко сказати, коли конкретно ця криза станеться: це може бути за рік, може бути завтра, а може – і за 20 років.
Хай там як, але вектор у Росії низхідний, і це пов'язано саме з економічною неефективністю держави як такої.
читайте такожЧому Путін невразливий і при чому тут мрія про імперію
Інший приклад – Таджикистан, який дозволив Китаю побудувати на своїй території нову військову базу, тобто Китай офіційно заходить у зону впливу Росії. І Таджикистан – не єдина країна, яка може відійти від Росії і потрапити під вплив іншої держави. Зокрема, серед тюркських країн активно працює Туреччина, а саме йдеться про Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан.
Американцям Середня Азія не цікава, тож туди заходить Китай.
Впевнений, що на певному етапі Росія припинить навіть опиратися Китаю та розширенню його впливів. Вона вже майже не опирається… Хочуть китайці просуватися – нема питань.
читайте такожСтратегія Путіна "напаскудити під двері"
Росія не чинить опору Китаю, бо вона живе на протиставленні з Європою, західним світом. Життєве кредо російської мафії – протистояння ліберальним цінностям. Їй не потрібно, щоб у людей була гідність, рівні права. Їй потрібен царизм, бо свого часу всі представники цієї мафії вискочили нагору саме на горбах російського народу і далі паразитують. У такій концепції місця для Європи та нормального розвитку немає. Тому Росія співпрацює з найбільшими покидьками на планеті і робить їх своїми найкращими друзями. Чим кривавіший диктатор, тим більше шансів у нього дружити з Росією. Тож Китай просто близький Росії.
Олександр Палій, політичний аналітик, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
