Що не так з "Форум оборонних індустрій"

В Україні відбувся такий собі "Форум оборонних індустрій". Дуже успішний, як повідомляють в пресі. Тому що там 38 компаній з 19 країн підписали якусь базову "Декларацію оборонної промисловості", до якої можуть долучитися інші промисловці.

Багато хто з фахівців та й я сам буквально волали про те, що не можна покладатися виключно на допомогу союзників, а треба терміново розгортати свою оборонну промисловість. І ось наприкінці другого року повномасштабної війни ця нехитра істина стала зрозумілої і нашим можновладцям. І щось почало відбуватися.

Тоді чому я не аплодую в захваті? Тому що є обґрунтована підозра, що знов замість конкретних справ отримаємо піарну симуляцію.

Для перемоги над агресором і забезпечення безпеки країни нам не потрібні резонансні декларації. Нам потрібні контракти с фірмами, які виробляють сучасне озброєнні і боєприпаси. Такі контракти укладаються тихенько, без розголосу. А вже після початку спільної роботи в пресі повідомляється лише її напрямок, наприклад, створення оперативно-тактичних ракет, або зенітних комплексів, або бронетехніки, або безпілотників. Як це, до речі, відбувалося зі спільним підприємством з турецьким "Байрактаром".

Згадайте, як гучно нам презентували "Кримську платформу"? Там теж є правильна декларація, підписана багатьма країнами, про яку практично забули. Наскільки вона наблизила звільнення Криму? Не знаю. Проте бачу, наскільки попередні бравурні анонси ускладнили літній наступ ЗСУ. Бо ворог нас почув і почав будувати насправді потужну оборону.

Ось і з відродженням українського воєнно-промислового комплексу може відбутися щось подібне.

Конче потрібні реальні справи, а не медійні симулякри. Зробити, а потім розповідати. Бути, а не здаватися. Бо війна з її втратами і руйнуваннями, жахом і горем - вона ж до біса реальна.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред