Це епоха нового "лівого" повороту: Ейдман - про перспективи Європи

11 листопада 2026, 10:36
google news Підпишіться
на нас в Google
Політика Трампа довела правий курс до абсурду, поглибивши нерівність і збагативши надзвичайно заможних. Тепер економічний маятник може хитнутися в протилежний бік.
Дональд Трамп
Дональд Трамп / Колаж: "Главред", фото: Офіс президента України

Політичний маятник, який десятиліттями рухався вправо, можливо, досяг своєї крайньої точки. Ігор Ейдман аналізує, як за останні півстоліття змінилася економічна політика Заходу, чому багаті ставали багатшими, а реальні доходи більшості працівників знижувалися, і яку роль у цьому відіграли Трамп та праві популісти. На думку автора, нинішня криза правого курсу може стати початком нового лівого повороту - повернення до соціальної політики та перерозподілу багатства. Але чи справді маятник готовий хитнутися в інший бік?

Трампісти, бібісти та просто неофашисти істерять, що "ліваки" нав’язали свої цінності й згубили західний світ. Однак з кінця 1970-х - початку 1980-х років, з часів тетчерізму та рейганоміки, принаймні у соціально-економічній сфері західних країн відбувається саме правий поворот.

Попередній лівий поворот відбувся під час "Нового курсу" Рузвельта. Він тривав близько 50 років. Приблизно стільки ж триває і правий поворот.

відео дня

Можливо, зараз, після перемоги в США лівого крила демократів, маятник, що відхилився до межі вправо за Трампа, піде вліво. Правий поворот зміниться новим лівим поворотом.

З часів "Нового курсу" Рузвельта і аж до 1970-х років у тих самих США соціальна нерівність зменшувалася. Потім вона почала зростати і тепер навіть перевищила рівень, який був до Великої депресії. США повернулися за цим показником до часів дикого капіталізму, що передували політиці Рузвельта.

У юності я ненавидів марксизм, який комуністи нав’язували як нову релігію. Мені хотілося довести його неспроможність. Наприклад, у марксистській політекономії існувала теорія відносного й абсолютного погіршення становища робітничого класу за капіталізму. Я легко знайшов у бібліотеці перекладний статистичний довідник, виданий у СРСР, де були дані про те, що, починаючи з початку 30-х років у США, а в європейських країнах після війни, реальні доходи найманих працівників та їхня частка в національному доході зростали. Це був мій юнацький тріумф: ненависний марксизм був викритий у грубій помилці.

Однак потім почався правий поворот, і все змінилося. З 1980-х років у США скорочуються реальні медіанні заробітки працівників без вищої освіти. Одночасно зменшується частка зарплат найманих працівників, насамперед людей з невисокими доходами та кваліфікацією, у національному доході. Такі самі тенденції спостерігаються, хоча й менш виражені, у країнах Європи.

При цьому фондовий ринок останніми роками продовжував зростати. Зростання курсів акцій на фондових ринках і в США, і в Європі призводить до збагачення власників, тобто, висловлюючись марксистською мовою, капіталістів, яким належить основна маса цих акцій.

Чому це сталося? Політика держави під час правого повороту поступово змінилася на користь підтримки фінансово-промислової олігархії, нових технобаронів, надбагатих на шкоду інтересам більшості населення. Правління Трампа - пік цієї правої хвилі. Податки на надбагатих за його правління різко скоротилися, податкові пільги великим корпораціям зросли, їхні відрахування до бюджету зменшилися. Я, до речі, наводив відповідні дані у своєму блозі. Наприклад, Tesla взагалі не сплачує податків.

У результаті зростають діра в бюджеті та державний борг, прискорюється інфляція, що призводить до зниження реальних доходів населення. Більше того, багато великих корпорацій, зокрема компанії Маска, значною мірою живуть за рахунок державних замовлень. Ці так звані атланти, що розправили плечі, насправді здебільшого живуть за рахунок податкових дотацій та замовлень із державного бюджету. Тобто держава тепер значною мірою перерозподіляє ресурси на їхню користь, а не на користь нужденних.

Паралельно відбувається посилення експлуатації найманої праці. Її продуктивність у тих самих США за останні 50 років зросла приблизно вдвічі більше, ніж реальна заробітна плата.

Отже, виходить, що вчення Маркса хоч і не всесильне, але при правому повороті працює. Однак в умовах демократії це не може тривати вічно. У якийсь момент непривілейована більшість населення починає успішно боротися за свої права. І маятник хитається в інший, лівий бік.

Чому цього ще не сталося? Справа в тому, що праві придумали дуже хитру схему. Вони перенаправили невдоволення людей на хибні об’єкти. Цей прийом, до речі, використовували фашисти. Людям, рівень життя яких знижується, пояснюють, що це відбувається через мігрантів, расові та релігійні меншини. Популяризуються конспірологічні теорії про якісь таємні сили, що псують життя простим американцям: 6 демократів-педофілів із піцерії тощо. Використовуються абсолютно фашистські прийоми.

Нацисти створювали такі хибні об’єкти ненависті: євреї, масони, ті самі ліві.

Я не ідеалізую лівий поворот і не зафарбовую однозначно чорною фарбою всіх правих. Напевно, зміна таких векторів руху необхідна для успішного розвитку. Коли праві тенденції доходять до абсурду, їх змінюють ліві і навпаки. Зараз за часів Трампа до абсурду дійшли праві. Чи починається лівий поворот?

PS. Уточню, що в цій замітці я розглядаю насамперед економічний аспект проблеми, а не її соціокультурну та міжнародну складову. І, звісно ж, сталіністи, маоїсти, ліві ісламісти та інші соціальні терористи до минулого й можливого майбутнього лівого повороту жодного стосунку мати не можуть. Він пов’язаний з американськими демократами, британськими лейбористами, німецькими соціал-демократами та християнськими демократами (вони, не будучи лівими, фактично створили ліве за своєю суттю соціальне ринкове господарство), французькими соціалістами, скандинавськими соціал-демократами тощо.

Джерело

Про особу: Ігор Ейдман

Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968, Горький) - російський соціолог, один із найбільш публікованих дослідників путінізму як соціальної та політичної системи.

З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агентство "Центр соціальних інновацій". Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.

З 2002-го по 2005-й рік Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу "Ніколло М" та Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦІОМ).

У 2010-му році виступив одним із підписантів опозиційного листа "Путін повинен піти".

У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман у 2014 році випустив книгу "Нова національна ідея Путіна". У 2016 році була видана його книга "Система Путіна: Куди йде нова Російська імперія?"
Ігор Ейдман - автор численних публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках у соцмережах. У своїх матеріалах він детально аналізує сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, "духовні скріпи" та "русский мир".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Новини партнерів
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти