Європа починає втомлюватися від війни: що потрібно зробити Україні

Останнім часом зустрічаю все більше постів, які пройняті не те щоб песимізмом, а, скоріше, здивуванням.

Тривожним здивуванням через те, що ЗСУ діють за тактичною схемою, нав'язаною нам агресором: ра**исти, спираючись на перевагу у вогневій потужності, повільно, але постійно просуваються вперед. Наші героїчно обороняються, чіпляючись за кожну п'ядь. В результаті, з кричущим зривом термінів, але ра**исти все ж вирішують своє стратегічне завдання вбивства українців, руйнування української економіки і захоплення наших територій.

Війна йде на нашій землі. Значить, максимально за наш рахунок. Втрати РФ в цьому сенсі просто нікчемні. З двох бійців, які обмінюються ударами в ближньому бою, однозначно перемагає той, який важче.

Спілкуються зі мною друзі і колеги нарікають на те, що наш Генштаб не надто креативний. Він фактично вирішує лобове завдання "ні кроку назад". Але ра**исти продемонстрували, що поки здатні поповнювати ресурси живої сили навіть швидше за нас. А вже із застарілою, але смертоносною технікою у них взагалі ніякого дефіциту.

Частенько в приклад наводять фінську армію часів війни з СРСР. Тоді фіни поставили своїх солдатів на лижі, змогли швидко перекинути значні сили несподівано для ра**истів, оточити і фактично знищити цілу дивізію агресора.

Але для подібних операцій треба мати умови, як мінімум, лижі і лижників. Ну, і сніг бажано.

У нас же сьогодні немає практично нічого, щоб дозволило б вибудувати маневр: ні бронетранспорту для швидкого перекидання сил, ні авіації і далекобійної артилерії в тій кількості, щоб повністю Придушити ворога, ні танків, щоб забезпечити прорив ворожих позицій. Тобто, воно як би і є, але не стільки, скільки хотілося б. І креативні контрнаступальні дії, які-небудь розгромні рейди по тилах окупантів, будувати тривіально немає на чому. Ось і доводиться вести позиційні бої з неминуче великими втратами.

читайте такожЦя війна надовго?При цьому, поставки Західної військової техніки самі по собі не забезпечують перелому у війні. Вони розширюють оперативні можливості ЗСУ, але реалізація цих можливостей — завдання України і тільки нас.

І щоб переломити наростаючу тенденцію втоми старої Європи від війни в Україні, посилену енергетичною і продовольчою кризами, нам необхідно вже в липні, у крайному разі, в серпні продемонструвати яскраві, неспростовні наступальні дії. На Донбасі чи на півдні, а краще і там, і там.

Олександр Кочетков, політичний аналітик

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред