Агов! Коли почнемо мобілізувати економіку?

А знаєте чому ніхто не займається мобілізацією економіки?

Існує декілька цілком логічних пояснень:

- Очікування збільшення допомоги. А для чого нам витрачати власні кошти, якщо замість нас витрати зробить інша сторона?

- На мобілізацію економіки в нас немає коштів. Ми і так сильно збільшили витрати на оборону, а доходи бюджету дуже сильно впали. І вже зараз ми маємо великий дефіцит бюджету. Куди ще збільшувати?

читайте такожВідхід з Лисичанська і логіка війниНасправді в цих аргументах криється одна фундаментальна ідеологія, яка в останні роки панує в Україні: витрати бюджету не мають перевищувати доходи, а держава має прагнути до бездефіцитного бюджету.

І у прихильників цієї ідеології є впевненість, що якщо витрати не захищені доходами, то для держави це прямі збитки.

Однак, існує інша точка зору, менш популярна в Україні, але популярна в розвинених країнах. Витрати держави не треба утотожнювати з витратами бізнесу. Якщо держава витрачає кошти, то вони не зникають, а перетворюються на доходи приватних компаній. Саме ці доходи дозволяють створювати нові робочі місця, циркулювати далі і бути доходами для постачальників, а держава частково поверне витрачене у вигляді податків. Головне, щоб ці доходи максимально осідали всередині краіни.

Наприклад, візьмемо економіку США у часи Другої світової війни. Всі знають, що це була найпотужніша економіка, але чи були в них додаткові кошти на мобілізацію? Ні. Станом на 1940 ВВП США був менший ніж у 1929. Економіка ще не відійшла від наслідків Великої депресії. В 1940 витрати бюджету складали 9,5 млрд, а дефіцит - 3 млрд.

читайте такожЧас настав: хто здобуде перемогу у війні в УкраїніЧи могли вони вони собі дозволити збільшити витрати на запуск військової економіки? Ні звичайно. Однак вони її запустили. І з 1940 по 1945 витрати бюджету виросли в 10 разів - з 9,5 до 93 млрд.

Витрати росли настільки швидко, що доходи за ними не встигали. І дефіцит бюджету зріс з 3 млрд в 1930 до 56 млрд в 1943. За три роки в 20 раз

Хтось скаже, що майже всю зброю відправляли в Європу в якості ленд-лізу. Так за ленд-ліз вони не отримували доходів. Сама зброя замовлялися за кошти американського уряду і передавалась союзникам безкоштовно в довгострокову оренду. Після війни, уцілілу зброю можна було викупити або ж повернути назад. У випадку знищення -списувалась. В розумінні наших державотворців це класичний збиток.

Чи зіткнулась економіка США з проблемами, як нас переконують прихильники бездифіцитного бюджету? Навпаки. Це був найдинамічніший період зростання американської економіки. Щороку ВВП зростав на 15%. І на кінець війни країна стала беззаперечним світовим лідером

І поки в нас не буде переглянута роль державних витрат, за рахунок яких можна не тільки виробляти військову продукцію, а і стимулювати економічний розвиток, то ніхто економіку мобілізовувати не буде.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред