Путіна погубить ненависть до українців

У 1961 році в Ізраїлі йшов процес над нацистом Адольфом Ейхманом. Йому було пред'явлено звинувачення в особистій участі в масових вбивствах. Коли йому показали документ із його підписом про депортацію в Освенцим 5000 євреїв з Угорщини, Ейхман відповів: "Це були всього лиш євреї!".

Найближчими роками в Міжнародному Суді проходитиме процес над колишнім російським президентом Володимиром Путіним. Анітрохи не сумніваюся в цьому, оскільки впевнений: подібні персонажі з життя добровільно не йдуть. Мабуть, на пред'явлені документи і свідчення Путін відповість щиро: "Це були всього лише українці!".

Що ж, Гітлера погубила пекуча ненависть до євреїв, Путіна погубить не менш палюча ненависть до українців. Тоді ж в Міжнародному Суді виникнуть цілком конкретні, не дуже приємні питання до багатьох західних чиновників, що сьогодні сприяють невразливості російського диктатора. Упевнений, що відбудеться дискусія про роль Міжнародного Червоного Хреста в небажанні виконувати свою основну, гуманітарну функцію в нашій з Росією війні.

читайте такожПутіну не судилося взяти Україну: коли Захід втрутиться у війну

Маю досвід спілкування з цією вельми неоднозначною міжнародною організацією. Перший досвід спілкування з ними тут, в Україні для мене був шокуючим. Вони приїхали в мирну, спокійну Україну, яка не знає ні зовнішніх, ні внутрішніх конфліктів, щоб допомогти нашим грішникам, наркозалежним, дамам найлегшої поведінки і подібним їм. Дискусія у нас тоді була складною, емоційною. Їхній досвід служіння гуманітарним цінностям в Африці привчив їх до зовсім іншої картини світу. Але вони були щирими, хотіли нам допомогти…

Потім я зустрічався з ними в Женеві, Копенгагені, Страсбурзі. Ні про що не питав, був ввічливим і внутрішньо байдужим. Оскільки розумів: у зонах ризику вони працюють тільки під захистом блакитних оонівських касок. Сьогодні у нас війна. Справжня, жорстока. За наказом Путіна ракети і бомби руйнують нашу гуманітарну структуру, лікарні, школи, університети. Президент Росії забороняє створення рятівних гуманітарних коридорів.

Тут, в Україні блакитних касок немає. І блакитних вертольотів. У Чернігові ударом бомби повністю зруйнована психіатрична лікарня. Пацієнти і співробітники, всього 307 чоловік, ховаються в холодному сирому підвалі. Ми намагаємося допомогти. Наші західні друзі та колеги збирають одяг, медикаменти, продукти. Персонал хворих не залишає, разом готують їжу на вогнищах, таємними стежками приносять їжу. Окупанти не дозволяють привозити гуманітарну допомогу легально, погрожують розстрілом. Дороги заміновані.

читайте такожЧому українці ніколи не пробачать Росію і росіян

А Міжнародний Червоний Хрест допомогу не надає. Боїться. І я їх розумію. Путін – не людожерливий африканський диктатор, він страшніший, його слід боятися. От і командування НАТО його боїться. Дуже боїться. Тільки одне питання: навіщо нам в Україні Міжнародний Червоний Хрест?

Вважаю, в даній ситуації вихід існує. Там же, в Швейцарії, де безбідно і спокійно живе сім'я диктатора Путіна. Буду просити про сприяння дружину диктатора. Просити про єдине – про відкриття коридору для доставки гуманітарної допомоги в зруйновану психіатричну лікарню. Упевнений, вона не відмовить. Все-таки мама чотирьох дітей!

Семен Глузман, психіатр, правозахисник, колишній політв'язень, дисидент, громадський діяч

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред