Китай завжди був, є і буде - автаркією, найстарішою і найбільшою на азійському степовому просторі. В світі не існує старшої за китайську цивілізації. Вона безперервно існує понад 4000 років. Великі філософи Китаю Лао-Дзи, Сунь-цзи і Конфуцій - безумовно, зробили великий внесок в світову скарбницю філософської думки саме консервативною філософією автаркії.
Китай завжди був, є і буде автократичним. Та змінюватися не планує. Можливо, саме цим обумовлене довголіття китайської цивілізації. Світогляд народу, спираючись на тисячолітній досвід, гарантують високу стабільність автократичного політичного устрою держави Китай. Монарший авторитаризм за суттю та наслідками мало чим відрізняється від компартійного.
Враховуючи непомірні амбіції товариша Сі і його фанатичне захоплення глобальним геополітичним проєктом двополярного світу… Політичні акції путінського кремля в Пекіні значно зросли.
Саме над створенням міцного глобального авторитарного полюсу світу на чолі з Китаєм вже не перший рік працює товариш Сі. Полюсу, альтернативного демократичному. Все, що стосується демократичного вільного світу з політичної точки зору, для Сі вороже. Це визначально важливе спільне місце і підґрунтя для злиття в політичному екстазі товаришів Пу і Сі. Злиття в єдину ПуСі конгломерацію.
Тільки економіка Китаю дуже залежна від світової. Товарообіг між КНР і Євросоюзом з США склав у 2022 році 1.6 трлн $. Що у 9 разів більше, ніж з росією.
В свою чергу, США і ЄС набагато менш залежні від економічних зв’язків з Китаєм. Політичне і економічне розлучення з Китаєм Захід переживе набагато легше.
Економічна криза в Піднебесній навпаки посилиться. Ба більше… Весь технологічний прогрес Китаю тримається на технологіях США і ЄС. Дещо Пекін купує, або отримує в спільному бізнесі. Але левову частку технологій Піднебесна банально краде. Тому у разі розлучення Китай стрімко покрокує в минуле до своїх джерел часів Мао.
Геополітична конструкція пана Сі без росії Пу неможлива. Інтереси Китаю до рф можна звести до двох основних взаємопов’язаних складових. Китай цікавить в рф:
1. Великий ядерний потенціал, співмірний з США. Для побудови глобального автократичного полюса ЯЗ - це головна конструкція системи.
2. Пекін весь час дивиться на карту Китаю XIX сторіччя, де Сибір є територією Китаю. Яку росія в Піднебесної тупо віджала. Китай не буде заперечувати, якщо кремль поверне награбоване. Поки Пекін застосовує в політиці на російському напрямку лише інструменти економічного поглинання територій "братньої" сусідки. Ефективно, але повільно ковтаючи шматки Росії на Далекому сході. Військові засоби ефективні і швидкі, але поки не на часі. Союз ПуСі занурився в побудову власного глобального полюса.
До речі, дуже важлива деталь, яку поки експертне середовище ніде не обговорює. Україні і Заходу потрібна Перемога, яка залишить після себе Акт Капітуляції росії з наступною денуклеацією (ядерне роззброєння). Тоді Китай відразу припинить бавитись в "братнє кохання" з кремлем. Глобальний стратегічний партнер для Пекіна втратить всю привабливість.
В 1991 році Україна обрала демократичний шлях розвитку і вже давно політично більшість нашого суспільства себе ідентифікує з Заходом. Що було доведено зраднику Януковичу Майданом Гідності… Після ігнорування овочем у Вільнюсі підписання Угоди асоціативного членства України в ЕС.
Після початку війни у лютому 2022 року остаточно була розірвана навіть та прогнила тканина відносин між Україною і рф, яка зберігалась ще 23 лютого 2022 року. Україна, на щастя, опинилась на протилежному березі від росії і Китаю! Китай для рф - це однодумець і стратегічний союзник за авторитарним світоглядом. Тому Пекін в сьогоденні завжди буде підтримувати Москву і путіна особисто.
Отже, українське суспільство має чітко усвідомлювати, де знаходиться Україна, а де Китай з братньою йому росією.
Китай в ООН завжди підтримував росію. Навіть після початку її агресії в Україні Пекін якщо не голосує відверто "за" інтереси росії і "проти" інтересів України… Так Китай переходить на бік зла, утримуючись при голосуванні.
Безліч протилежно крайніх припущень і слів з’явилось в інформпросторі, відносно вчорашньої телефонної розмови лідера Китаю Сі з президентом Зеленським. Як на мене, на увагу не заслуговує 99.9% оцінок експертів про значення цієї розмови.
В підсумку вийшов хайп параду нічим не підтверджених думок і прогнозів ангажованих фахівців. Що призводить до колапсу критичного мислення з цього приводу в колективній свідомості українського суспільства. Саме так виглядає технологія і механізм виникнення колапсу критичного мислення суспільної думки з будь-яких проблем. Так працює пропаганда в керованому владою інформаційному просторі. Але в даному випадку ініціатива пропаганди виходила знизу. Від давно ангажованих кремлем експертів і журналістів.
Після розмови Сі і Зе інформаційне поле України виявилось заповнене думками умовної прокитайської партії України. До учора ніхто навіть не здогадувався, що така в Україні існує. Але якщо уважно придивитись до пик пропекінських спікерів в Україні, так стає зрозумілим, що їх ми вже десь бачили. Виявляється, це ті самі "експерти", які всі роки незалежності працювали на олігархію, Партію регіонів і ОПЗЖ, на російсько-українське "братство"… Працювали вони з етерів проросійських олігархічних каналів. Просто товариш Пу передав кремлівських "експертів" і "журналюг" в безстрокову оренду пекінському братану.
Тобто товариш Сі пішов на розмову з президентом Зеленським в результаті узгоджених з кремлівським товаришем Пу дій. Для сіамського близнюка ПуСі ця розмова - вимушений активний захід, який свідчить, що кремльониш насправді наляканий наближенням контрнаступу ЗСУ і намагається його зірвати. В перемовинах Сі бункерна істота розраховує на отримання якогось тимчасового припинення вогню. Йому треба виграти час, краще підготуватись і вже восени вдарити знову. На що товариш Сі завжди може відповісти міжнародній спільноті, що "ми робили все можливе, але сталося не так, як гадалося. Вибачаюсь". Спільну справу ПуСі буде зроблено. Але путін вже запізнився. Йому за такий короткий час не вдасться зірвати контрнаступ ЗСУ.
Україна, звичайно, може мати з Пекіном якесь економічне взаємовигідне співробітництво. Але ми маємо завжди пам’ятати, що автократія завжди буде політичним конкурентом (ворогом) демократії.
Тому у відносинах з Китаєм Україні слід бути завжди дуже обачливими і обережними, не дозволяючи Пекіну взяти Київ у політичні і економічні лещата. Інакше обов’язково Китай затягне Україну у небезпечну пастку!
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
